Головна Слобідка Очакова (Частина 3)

Вулиця мого дитинства

Продовження ... Початок Частина 1 та Частина 2

Готельний комплекс «Форт Геліос» (Цокуренко,125/3)
Порівняно нещодавно цей заклад з'явився на місці колишнього рибколгоспу. Мало що тут нагадує про минуле — щось знесли, щось переробили, а щось побудували нове.

Дикий пляж.
Ніколи не визнавався зоною відпочинку (пляжем), ні за яку владу. Тож на ньому ніколи не проводилося благоустрій. Тож назва – Дикий (неблагоустроєний). А очаківці наполегливо йшли купатися саме сюди. Сьогодні цей пляж, напевно, найзатишніший на очаківському узбережжі. І все завдяки підприємцям та місцевим жителям.

Дикий пляж. Між базою відпочинку «Акваторія» та портопунктом

Вид з «гори» на пляж

Загалом більша частина пляжу має територіальне закріплення. «Форт Геліос» відповідає за територію від набережної до перших каменів.

Від перших до других каменів – ПП Синкевич Т.Б.

Від інших каменів до сходів – пляжна територія бази відпочинку «Акваторія».

І тільки права сторона від сходи до портопункту поки що нічиї.

Дикий пляж. Вид на Акваторію

Та її регулярно прибирають самі місцеві мешканці.

Місток
Її також можна вважати місцевою пам'яткою. Не раз руйнувався і міняв своє місце.

 

Перед сезоном 2015 року була відремонтована силами місцевих жителів за участю міста.

Камені
Вони з'явилися в 80-ті роки. Рибколгосп перебудовував свою частину території, будував набережну з причальною стінкою. Свою функцію берегозміцнення камені виконали — пляж став менш розмиватися, дно вирівнялося.

Маяк.
Неможливо уявити Слобідку без маяка. Він завжди слугував своєрідним орієнтиром. Жителі, враховуючи заплутаність нумерації будинків, завжди казали — «Йди на маяк. Там already розберешся». Головний символ Слобідки — чомусь він більше запам'ятався пропелером.

Головний спуск Слобідки.
Колись спуск до рибколгоспу «Чорноморець», а зараз — до «Форту Геліосу». Викладені на спуску наприкінці 70-х плитки сьогодні потребують ремонту.

Б/о Ніколаївського ЗЖБІ та б/о НКІ «Акваторія»
Після війни на цьому місці жила родина рибалки Майстрюка. На цьому ділянці згодом Николаївський ЗЖБІ на початку 70-х побудував невелику базу відпочинку зі столовою. Візитівкою був невеликий будиночок начальства на самому краю обриву. Непостійність очаківських берегів зіграла з ним злу шутку — під час поступового зсуву обриву будиночок завалився в 80-х. У той період у бази з'явився новий власник — НКІ на чолі з Александровим. Плани у ректора були великі. Він неодноразово піднімав питання відкриття яхт-клуба в цьому місці поруч з базою. Ідея із смертю Александрова так і не була реалізована. Берег для очаковців був збережений.

Відпочивальників тут тримають багато людей, хоча вони поступаються головному приватному курортному району Очакова — вулиці К. Хетагурова. Багато хто не сильно афішує свій невеликий сезонний бізнес. Але в Інтернеті за бажанням інформацію знайти не складно.

Приватний пансіон «Марина» (Цокуренко,142)
Колись це було гуртожиток рибколгоспу, житловий дім.

Магазини
На Слобідці ще в 70-х було два магазини — рибальський та ГорПО. Другий закрився раніше. Його продали, і зараз це житловий дім. Рибальський (як його називали слободчани) тримався довше. Його кілька разів брали в оренду, але й зараз він стоїть закритим.

Порт (портопункт Миколаївського морського торговельного порту) — головні морські ворота Очакова багато років. (Цокуренко, 220)

Спуск до портопункту

Портопункт. Пасажирський причал.

Портопункт Очаків 70-ті.. Фото Н. Передерия.

З часом перестали ходити «Комети», рідше заходили судна - поки зовсім не перестали. Порт затих.

ПРДС (Цокуренко, 220)

07.04.1982 р. лоцманська служба відродилась в Очакові — при портопункті почав свою роботу Очаківський пост регулювання суден (ПРДС). Задачею створеної служби було забезпечувати лоцманську проводку суден у порти Миколаєва, Херсона, Дніпро-Бузького та регулювати рух на каналах. До цього лоцманська проводка починалася й закінчувалася в портах Одеса та Іллічівськ. Знаходилась в адміністративній будівлі портопункту, а згодом у новій спеціально збудованій будівлі.

Лоцмани-оператори Тодосенко, Логвиновський, Клешнин. Портопункт. Початок 80-х рр.

Пансіонат «Портовик» (Цокуренко, 220)  
Один із перших сезонних курортно-оздоровчих закладів Очакова. Належить Миколаївському морському торговельному порту. Місткість — 100 осіб.

На фотографії 60-х років ще немає пансіонату «Портовик»

Пансіонат Портовик 1969 р.

З часом перетворився на затишний та зелений куточок. Тут не було суєти, а була домашня атмосфера.

Зараз пансіон не працює, майбутнє його невідоме.

Слобідка — вулиця-трудяга. І, звичайно, праця багатьох її мешканців була відзначена.

5.05.1963 р. Правительська телеграма. «Очаків. Рибколгосп «Чорноморець». Семененка Данилу Васильовичу. Щиро вітаю з присвоєнням вам високого звання Героя Соціалістичної праці. Бажаю подальших успіхів у роботі на благо нашої соціалістичної Батьківщини, здоров'я, щастя в особистому житті.  Председатель Госкомитета по рыбному хозяйству при Совете Министров СССР».

Геннадій Федорович Потемкін (1923-1943). Герой Радянського Союзу. Народився в Очакові, проживав кілька років зі своєю сім'єю на вул. Цокуренко в орендованій кімнаті. Після вступу до першого класу сім'я переїхала на вул. Шевченка.

Почесні громадяни
Почесні громадяни в Очакові були до 1917 р. Потім це забулося. І ось на 500-річчя міста Очаківський міськвиконком відновив присвоєння цього почесного звання. У 1992 р. їх було троє, і один з них мешканець Слобідки — Семененко Федір Кузьмич.

За прошедші з того часу роки за вже існуючою традицією на День міста відзначають нових почесних громадян. І обов'язково серед них були мешканці Слобідки.

Козлов Микола Ілліч

 

 

 

Маслюченко Олександр Петрович

Козлова Світлана Володимирівна

 

 

 

На Слободці (поряд з нинішньою базою відпочинку «Акваторія») у 50–70-х роках жила знаменитa очаківська портниха Наталія Яківлівна, у якої шились головні модниці міста. Уміла знімати мірки «на око» і ні разу не помилялася.

На Слобідці є також проблема, яка нагадує про себе кожного літа — питна вода. Можливо, її вдасться вирішити цього року.

Літо 2015 р.

«П’ять кутів»
На Слобідці є кілька унікальних перетинів кількох вулиць. На початку, де вулиця Цокуренко перетинається з вулицями Свердлова та Бебеля — очаківські «П’ять кутів».

І друге наприкінці — перетин із Курортною та Костами Хетагурова. Ні одна інша вулиця в Очакові не має таких багатьох перетинів. Сам спуск до портопункту також унікальний за очаківськими мірками — з лівого боку це вулиця Цокуренко, а з правого — вже Хетагурова.

Дивовижна річ — спогади про давнє минуле. Вони постійно переслідують нас, і ми не в силах від них позбутися. І особливого бажання немає. З кожним роком все менше залишається знайомих людей, рідних, близьких, друзів та товаришів, сусідів. Ідуть не лише люди, але й будинки, що втратили своїх господарів та спадкоємців.

Сергій Кузнєць Фото: Е.Твердовський, А.Шерстюк, Д. Берин, Ю. Гуреєва, В. Павлогіна, С. Кузнєць, Л. Пономарь, Б. Маслюченко, а також із соціальних мереж та домашніх архівів мешканців Слобідки.