Загибель порту

Головні морські ворота міста. Вони були гордістю Очаківа та його обличчям. Давайте пригадати деякі сторінки його історії, як це було за 80 років.

У 1933 р. розпочато будівництво Очаківського порту. За 4 роки збудовано дерев’яний пирс довжиною більш як 300 метрів. Вантажі оброблялися вручну, кранів не було. Після війни відбудували частково зруйнований пасажирський причал і майже повністю відновили вантажний причал.

50-ті роки. Будівництво порту Очаків.

У травні 1957 р. було відкрито регулярний рух пасажирського теплохода «Бєлінський» за маршрутом Ізмаїл-Одеса-Ніколаїв із заходами до порту Очаків. Очаківський морський торговельний порт у травні 1958 р. отримав новий пасажирський катер «Мір». Він почав здійснювати регулярні рейси за місцевою лінією двічі на тиждень Очаків—Покровські хутори. У травні 1960 р. свій перший рейс по Дніпру здійснив дизельно-електричний човен «Радянський Союз». Цей плавучий будинок відпочинку у перший рейс взяв 175 пасажирів: шахтарів, колгоспників, машинобудівників. Маршрут пролягав від Дніпропетровська до Очакова і назад.

З початку 1961 р. катер «Сапфір» обслуговує пасажирів на лінії Очаків-Ніколаїв. З травня 1961 р. зв’язок між Очаковом та населеними пунктами Покровської сільради двічі на день здійснював катер «Мир». З весни 1961 р. розпочато будівництво нового Очаківського порту. Порт будувався відділенням «Чорноморгідрострою». Проводилися роботи з захисту підводного фундаменту. Під кручою збудували нову будівлю морського пасажирського вокзалу.

1 травня 1962 р. вокзал був відкритий. Він мав вестибюль, кімнату матері і дитини, буфет, зал для відпочинку, службові та побутові приміщення. Ідучи назустріч побажанням мешканців Очакова, Чорноморське морське пароходство з 16.06.67 р. відкрило додатковий рейс Очаків-Одеса.

Нову лінію обслуговував експрес на підводних крилах «Комета-9». Відходив із Очакова о 6.30 ранку, а з Одеси — о 7.30 вечора. Тривалість рейсу була всього 1 година 15 хвилин. Вартість проїзду становила 7 рублів.

З 1965 р. з’явився Очаківський торговельний портпункт. У 1974 р. встановили 2 портальні крани. Порт з року в рік нарощував свою потужність. Але з часом перестали ходити «Комети», судна заходили рідше — поки зовсім не перестали. Порт затих.

І ось настав черга портальних кранів, які з висоти свого росту зустрічали та проваджали проходячі повз судна.

Вони були своєрідною візитівкою Очакова. Так і порт, якщо в ньому немає кранiв, це не порт. Це звичайний причал. І ось їх не стало. Колись шумний працьовитий порт застиг у очікуванні своєї подальшої долі. Яка вона у нього?

С.В.Кузнець
Газета «Очаківський тиждень» №42 від 31.01.2013 р.

Дякуємо за надане фото дочці Малолеткова Олександра Тимофійовича, який працював столяром-плотником під час будівництва порту в 50-х роках.