Характеристика дна Чорного моря

Чорне море є глибоководним басейном із відносно крутих схилів. Лінія 100-метрових глибин проходить на відстані 200 кілометрів від берега у північно-західній частині моря, 10—15 км — у основній частині й лише в окремих районах — на відстані одного кілометра.

Дно моря в основному рівне, але там є невеликие тріщини та уступи. Також є підвищення з дуже пологими схилами. Найбільша глибина Чорного моря становить 2211 метрів.

Зона найбільших глибин розташована у центральній частині моря, трохи ближче до берегів Туреччини. На дні Чорного моря, в одній із найглибших його западин (Ялтинської) на глибині понад 2 кілометри побував людина (у 1971 році на глибоководному апараті «Північ-2»: довжина — 4 метри, водотонаж — 15 тонн).

Глибоководний апарат Північ-2

Під Чорним морем будова земної кори нагадує океанічну, але шар осадових порід там понад 10 кілометрів, товстіший, ніж в океані. Шар базальтів має товщину 10—20 кілометрів. Гранітний шар проходить тільки біля берегів. Ґрунти Чорного моря утворилися внаслідок взаємодії трьох основних чинників: руйнування берегів, вимивання рік та відкладання органічних залишків. Прибережні ґрунти складаються з гальки, гравію, піску, алевриту (дуже дрібних частинок). Дно на глибині від 20 до 150 метрів покрите мулом зі створками раковин мідій та фазеоліном.

Глибоководні мулові відклади — глинясті та вапнякові. Дно на глибині від 200 до 1500 метрів покрите темними (сірами, бурими, коричневими) мулами. Надаючи загальну характеристику прибережних ділянок дна Чорного моря, відзначимо величезну роль, яку в їх змінах відіграють хвилі. Лінія берега змінилася. Морські хвилі зрізали частину його, утворивши крутий уступ (кліф). Ґрунт при цьому опустився вниз по схилу, створивши в цьому місці відклади.

С. Кузнєць,
державний інспектор з охорони навколишнього середовища Чорного моря