Турецький пірс

На Кінбурнській косі, зі сторони Дніпровсько-Бузького лиману, археологічною експедицією Інституту НАН України виявлено турецький пірс. Відомий вислів «Наша Кінбурнська коса розкрила перші чудеса» говорить про захоплення ратним подвигом суворовських чудо-богатирів у російсько-турецьку війну 1787 року. Тепер воно набуло й додаткового сенсу. Археологи переконані, що на розкопках Кінбурнської фортеці їх чекають сенсаційні відкриття.

Відкритий пірс датований приблизно кінцем XVIII — першою половиною XIX століття. Археологи впевнені, що даний пірс входив до комплексу, розташованого на косі, турецької фортеці Кінбурн.

Ця фортеця є, мабуть, найзагадковішою спорудою Криму часів Османської імперії — дивно, але археологам про неї відомо досі дуже мало. І це попри те, що вона була надзвичайно важливим з погляду стратегії об'єктом — Кінбурн контролював вхід і вихід суден у гирлі Дніпра. Він був збудований турками у XV столітті як форпост, який захищав півострів від «десантів» запорізьких козаків.

У той же час сучасники відзначали, що Кінбурнська фортеця не була чисто військовою спорудою. Поруч із укріпленнями розташовувався величезний порт, куди часто заходили не лише військові, але й торгові судна. У місті був великий ринок та квартали ремісників, а також кілька «гостинниць» — караван-сараїв.

Кінбурн. Французька ескадра, скована льодом.

Однак із XVIII століття фортеця приходить у занепад — у 1736 році її захоплюють російські солдати і повністю знищують. І хоч після того турки знову відбудовують Кінбурн (ймовірно, знайдений археологами пірс був збудований саме тоді), колишню могутність і величність йому відновити не вдається. А у 1774 році Кінбурн стає російським містом — цього разу його не спалюють, а навпаки — ще більш укріплюють.

За матеріалами інтернету