Очаківський Діснейленд. Подорож у казку
Головному Очаківському курортно-оздоровчому закладу в цьому році виповнюється 50 років. Своїх перших відпочивальників об'єднання пансіонатів на курорті «Очаків» прийняло 15 травня 1966 року. Кілька разів змінювавши свою назву для мешканців міста, він завжди залишався Курортом Очаків (і це за наявності інших курортних закладів). У 70-80-ті роки користувався величезною популярністю серед мешканців величезної країни під назвою СРСР. До нас їхали відпочивати з усіх куточків. Наша розповідь про історію головного курорту Очаків — в іншому матеріалі. А зараз давайте згадаємо родзинку цієї установи та всього міста-курорту — Алею казок.
Колись звичайний овраг, якого на нашому узбережжі чимало, було облаштовано — потрібний був спуск для відпочивальників до моря. Яр поруч зі складами військової частини спланували бульдозером, а потім виклали тротуарну плитку в три ряди, провели освітлення. Це сталося в 1969 році.
1969 р. Спуск до моря. Алея казок ще не існувала
У штаті об'єднання працював художник Володимир Ільясов. Жив він на Курортній, 30. Кажуть, що ідея створення Алеї казок належить йому. Зазначимо: ідея в той час була унікальною та, скажімо прямо, революційною.
Над втіленням ідеї на місці працював сам художник, а також бригада будівельників під його керівництвом.
Будівельна бригада КБВХ на Алеї казок 70-ті роки.
У підсумку вийшла «бомба». Яскраві герої казок у вигляді скульптур та зображень з обох боків доріжки довжиною близько 100 метрів проводжали та зустрічали тисячі відпочивальників на шляху до моря.
Особливо діставалося батькам із маленькими дітьми. Малюки повністю забували про пляж і з великим задоволенням «спілкувалися» з казковими героями.
У подальшому Алея казок стала частиною цілого ігрового казкового комплексу. Він починався від нового зимового клубу — ціле містечко дитячих гойдалок та атракціонів. Який гамір стояв там літніми вечорами.
Далі слідували дитячі гойдалки та атракціони.
І між атракціонами та початком Алеї казок помістили Змія Горинича. Ось він на фото ще зберіг свої ікла. Скільки на нього лізли людей, щоб сфотографуватися, знає тільки він сам.
Далі за маршрутом фортеця, хата на курячих ніжках, Айболіт, Срібне копитце, Покотигорошко, Змій, що виглядає з печери на висоті близько 15 метрів (хтось його пам'ятає), пушкінський рибак та Золота рибка і багато іншого.
Час невблаганий. Більшість казкових героїв зникла з Алеї казок назавжди. Щороку від варварських дій руйнуються та зникають деякі скульптури.
Багато з них залишились у пам'яті очаківців та гостей нашого міста тільки на фотографіях. Працівниками закладу, а в останні часи ентузіастами, казкові герої перед кожним новим курортним сезоном оновлюють свій образ. Дуже шкода — але порівняно з тим часом вона сьогодні програє.
У домашньому архіві очаківців та багатьох гостей нашого міста зберігаються фотографії з Алеї казок як спогад про щасливий час. Час, у якому існував очаківський Діснейленд.
Сергій Кузнєць, депутат міської ради
Газета «Очаківський тиждень» січень 2016 р.
Фото з приватних архівів Яцини, Істомина,
Ярошевич, Яковлева,
блогу Дмитра Беріна та соціальних мереж
