Реорганізація «швидкої» — чи стане краще?

Мало хто сумнівається в тому, що «швидка допомога» — це особлива структура в системі охорони здоров'я. На медиків «швидкої» покладено велику і дуже відповідальну завдання — якнайшвидше прибути до хворого, за лічені хвилини, а то й секунди з'ясувати, що з ним сталося, і прийняти рішення, від якого, часто, залежить життя людини. Коли у людини з'являються problems зі здоров'ям, коли він отримує травми, або коли помирає хтось із його родичів — першим звертається саме до «швидкої», покладаючи на неї великі надії.

Не дивно, що однією з найпоширеніших тем останнім часом є питання реформування системи охорони здоров'я. Усі розуміють, що зміни в цій галузі зрештою торкнуться кожного. Як ці реформи впливуть на ефективність роботи швидкої допомоги? Як зміниться її структура, функції та порядок надання послуг?.. На ці та багато інших питань нашого видання відповідає головний лікар Николаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Самойлов.

Область буде обслуговувати єдина диспетчерська служба

- Андрій Олексійович, багатьох наших читачів хвилює питання: як скажуться організаційні зміни в структурі "швидкої" на доступність наданої допомоги? Чи не зменшиться, наприклад, кількість бригад — про це зараз багато говорять.
- У нас в області працюють 83 бригади швидкої допомоги з них 31 бригада в місті Миколаїв. За цими показниками ми цілком вписуємося в норми МОЗ, тому зменшувати або збільшувати їх кількість немає потреби.

- Наскільки корелюються ці нормативи з аналогічними на Заході? Чи існують якісь якісні параметри, скажімо, в європейській медицині?
- Нормативи різні. Це залежить від багатьох факторів: міста чи села, гірської або рівнинної місцевості, щільності населення у регіоні... У нас є навіть на території України області, де більше сільського населення, і воно «розсипане». Є області з високою щільністю населення - наприклад, Донецька, де дуже багато міст. У нас же часто буває так: якщо виїзд бригади за межі міста, то це, як правило, приватний сектор, а то й дачі, де немає табличок з назвами вулиць, номерів будинків, а самих вулиць зазвичай немає... Одне надія — на водія, який багато років працює. Якщо приходить новий людина, йому потрібен певний час, аби ознайомитися. А систему GPS-навігації та єдину диспетчерську систему ми зможемо запустити лише в тому випадку, якщо карта буде абсолютно, на 100% відповідати істині!

- А чи ставиться така задача?
- Звичайно. Перше, що від нас вимагається, — це своєчасний приїзд, друге — це якість. Але це можливо за умови наявності фахівців, автомобілів, медикаментів, та єдиної оперативної диспетчерської. Вона повинна бути одна на всю область. У нас є таке поняття — маршрутизація. Ми повинні всі виклики згрупувати в одну лінію і направити в один центр, де кожен диспетчер відповідає за свій відрізок роботи, він же перенаправляє виклик бригаді. Приймали, аналізували, направили у Первомайськ, Вознесенськ і так далі.

- І де ця диспетчерська буде знаходитись?
- Ми плануємо це зробити на Чкалова, 93. Там є відповідне приміщення. Нам потрібно близько 11 диспетчерів на добу по всій області. Загалом це 55 осіб.

- А наразі скільки диспетчерів обслуговують Миколаївську область?
- А зараз у нас диспетчери розкидані по районах. Десь це сестра приймального відділення, десь фельдшер-диспетчер. «Швидка» у нас завжди працювала спільно з приймальним відділенням. І кажу вам чесно: їх важко розділити... Ось людина з вулиці прийшла: «Мені погано». Приймальне відділення цим займається. І зі вулиці він може прийти з гострим станом, де може надати допомогу бригада швидкої допомоги. Розділити ці структури досить важко. Є таке пояснення в законі України, що приймальне відділення — це система екстреної медичної допомоги, але входить до складу багатопрофільної лікарні. І там працюють люди, які надають, зокрема, й екстрену медичну допомогу. Тому що бригади швидкої привозять людей часто у дуже важких станах, і дуже потрібна допомога персоналу приймального відділення. І ось якщо чітко диференціювати виклики, то скажу вам, що той час, який на нас покладено, ми максимально можемо наблизитися до нього, коли наблизимося до профільних викликів. Поки що маємо значний відсоток необґрунтованих викликів — викликів до хронічно хворих. Існує таке поняття — технологічний виїзд. Він, начебто, відбувся, але він абсолютно непріоритетний. Це може бути взагалі даремний виїзд — приїхали, а там хтось пожартував. Але це виїзд!

- А скільки зараз цих необґрунтованих викликів?
- Близько 30%. Але зверніть увагу, тут багато нюансів. Припустимо, у сільській місцевості вищий питома вага людей похилого віку. Відповідно, і «швидку» вони викликають частіше — там може бути до 50% виїздів до хронічно хворих. Підвищився тиск, у людини немає чим його збити... Якщо це молоде населення, там, де багато автомобілів, там, де багато підприємств... там працюють люди у досить складних умовах, травматизм високий. І там вище відсоток екстрених викликів — тобто, виклики, які для «швидкої» обґрунтовані. Тому ситуація чітко пов'язана з демографією, з кількістю підприємств, транспорту, інфраструктурою.

- Назвіть структурні підрозділи екстреної медицини, які з'являться на території області.
- «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». У його структурі входитимуть станція міста Миколаєва з її підстанціями. Крім того, станція міста Первомайська, а також новостворені станції у містах Вознесенську та у Новому Бузі.

- І які райони охоплює кожний з цих центрів?
- До Первомайської станції увійдуть Первомайський район, Криве Озеро, Врадiївка, Арбузинка. До Вознесенської — Доманівка, Веселинове, Єланець, Братське. До Новобузької — Казанка, Баштанка, Снігурівка, Березнеговатське. Миколаївський, Жовтневий район, Нова Одеса, Очаків, Березанка увійдуть до міжрайонного відділу. Адміністрування цього регіону буде відбуватися в обласному центрі.

Не всі виклики має обслуговувати швидка допомога

- Як відомо, з початку року набули чинності нормативи, які регламентують час, протягом якого «швидка» повинна доїхати до пацієнта: у місті — 10 хвилин, у сільській місцевості — 20. Але ж є міста і є ситуації (наприклад, пробки), де не те що за десять хвилин — за годину не доїдеш. Також у сільській місцевості багато населених пунктів, куди за 20 хвилин карета «швидкої» ніяк не встигне. Як ваша служба планує вписати це в ці часові ліміти?
- Для цього, перш за все, потрібно виділити ті випадки, коли «швидка» дійсно повинна їхати до пацієнта. Першочергове завдання, яке перед нами ставиться, — виділити виклик екстрений (ургентний), від того, який у нас кваліфікується як непрофільний. У нас є норматив до години — це ті пацієнти, які не екстренні і з певних причин не отримали допомогу в сімейній амбулаторії. І ці пацієнти, на жаль, зараз все одно замкнуті на «швидкій». Скажімо, у людини піднялася температура, вона ходить з нею три дні, а на четвертий раптом викликає «швидку». Зрозуміло, що це трохи не той випадок, де допомогу повинні надавати саме лікарі екстреної медицини.

- А є якісь й інші варіанти?
- Є — сімейна амбулаторія, первинна медико-санітарна допомога. Ми займаємося лише екстреною допомогою. А на практиці як виходить? Людина погано — і він вважає, що йому може допомогти тільки «швидка». Звідси й велика кількість непрофільних викликів.

- А як людині визначити, де гостра ситуація, а де не гостра? Він же не фахівець...
- Є перелік гострих станів, є перелік хронічних. Для другого варіанта у нас є норматив до години. На даний момент, погоджуся, людям важко розділити ці поняття, але ми будемо намагатися безболісно це робити…

- Але погодьтеся — населення ви не переробите за одну мить. Люди все одно будуть діяти так, як вони звикли: якщо стало погано, будуть викликати швидку допомогу. Бо звикли, бо завжди так було. Так, у вас є перелік гострих станів, за яких є сенс викликати швидку допомогу, і не гострих, за яких виклик вважається необґрунтованим. Але як ви збираєтеся доносити це до населення?..
- Скажу чесно. Ми цього не боїмося, і зараз я не намагаюся виправдовуватися. Ми повинні звикнути до цього, і у нас має бути перехідний етап.
Госпітальний та догоспітальний етапи повинні працювати одночасно. І вже зараз вони працюють паралельно. Ви, напевно, чули, скільки у нас сімейних амбулаторій відкрито по області... Людина вже може не викликати швидку допомогу. Він може звернутися в амбулаторію, знаючи, що там є медпрацівник, який йому надасть медичну допомогу.

Дефіцит медикаментів минув

- Дуже багато нарікань над якістю обслуговування. Ми намагалися систематизувати найчастіші, які надходять до нашого редакційного столу, і виділили три основні види скарг на роботу швидкої допомоги. Перший вид — це швидкість (той самий доїзд, про який ви говорили). Другий — недостатнє оснащення (відсутні необхідні медикаменти для надання допомоги). І третій вид скарг — це взаємини медичного персоналу та пацієнта (недостатньо уважно поставилися, або нахами, взяли гроші). Що б ви могли сказати з цього приводу?
- Щодо медикаментів. Я абсолютно чітко можу розбити цю інформацію, тому що маємо достатній запас медикаментів. У нас є наказ №500, який регламентує нашу діяльність та перелік лікарських засобів для використання в екстреній медичній допомозі. На сьогодні область забезпечена в повному обсязі медикаментами для надання екстреної медичної допомоги. Ви запитайте у будь-якого медика, який працює на швидкій допомозі, чи є у нього якийсь дефіцит медикаментів. Відповідь буде однозначна — «ні»…

- А може, цей перелік надмірно стислий? Можуть бути якісь важливі препарати, які туди не включили? Вони й потрібні були б, але з економії «зверху» їх туди не включили?
- У перелік входить понад сто препаратів. Ми можемо і повинні у себе коректувати: скажімо, препарат N використовується частіше, і ми можемо придбати його у кількох більших обсягах. Ми повинні для себе аналіз проводити, а не купувати ту саму зеленку, яку будуть викидати тоннамі. У перелік входить понад сто препаратів, включно з антибіотиками, з дороговартісними тромболітиками.

- На вашу думку, цей перелік достатній для надання екстреної допомоги?
- Мені здається, так. Існують протоколи надання екстреної медичної допомоги, затверджені Міністерством охорони здоров'я України. Ми не можемо робити щось із власної ініціативи — тут має бути автоматизм. По-іншому ніяк. І перелік за вимогами достатній.

- Тобто, якщо були такі скарги, що у лікарів є лише анальгін та зеленка, то вони залишилися в минулому?
- Це все залишилось у минулому. Приблизно з травня-червня ми вже були забезпечені на 100%. Область отримала держану субвенцію, ми розрахували на населення, на кожну структурну одиницю швидкої допомоги, і контролюємо закупівлі.

- А ціну закупівлі ви теж контролюєте?
- Зрозуміло. Однозначно ціна, залишки, строки. Ще медичні засоби — системи, шприци, той же бинт, вата тощо. Вони також входять до цього переліку.

- А на яке фінансування розраховуєте на наступний рік?
- Цього року отримуємо приблизно таку ж субвенцію, приблизно в такі самі терміни. Медикаментами ми забезпечені будемо.

Швидка стає сучаснішою

- Згадувався випадок, коли жінка померла у кареті швидкої допомоги — це було близько трьох років тому. Її спочатку розвозили до БСМП, але в неї була підозра на легеневий кровотечу. У БСМП сказали: це не наше, везіть до трахеальної хірургії, а це аж у Слівино. Це була ніч, трахеальні хірурги відсутні, її там теж не взяли. Врешті-решт її привезли на Володарського, де вона й померла... Будемо вважати, що кадри у вас кваліфіковані. А щодо взаємин «лікар — пацієнт», чи ведеться робота?
- Пам’ятаєте, є така фраза, не знаю, кому вона належить: «Щоб полюбити іншого, треба спочатку полюбити себе». Любити себе можна лише тоді, коли людина самодостатня, або гідно себе почуває у цьому суспільстві. Інакше не виходить...
Звідки залежить що? Матеріально-технічна база. Огляньте підстанцію швидкої допомоги міста Миколаєва, яку відремонтував попередній керівник Бекало. Туди хочеться зайти — там відчуваєш себе комфортно! Другий момент — робоче місце. Цього року ми купили 64 нові автомобілі. І наступного року як мінімум ще 40 нових автомобілів ми хочемо придбати. Якщо нам вдасться це зробити, ми на 100% замінимо автопарк. За багато років такого не було... Уявіть собі: лікар їде в нормальному, чистому автомобілі. Нехай це для сільської місцевості УАЗ. Якщо ви бачили, там всередині вони навіть обшиті білою тканиною — якісною дерматином.

- З іншого боку, УАЗ для сільської місцевості — це, можливо, єдиний автомобіль, який всюди доїде. Є місця, де доріг немає.
- Ми виходили саме з цього... Ми для всієї сільської місцевості взяли повнопривідні УАЗи з хорошою резиною, які зможуть працювати в будь-яку погоду. Однозначно це позитивний момент. Ми плануємо замінити всі автомобілі цього року. Вірю, що вдасться це зробити, враховуючи реформу. Ми матимемо стопроцентне оновлення автопарку. Третій момент — ми дуже активно працюємо над технічним оснащенням цих автомобілів. І лікар, і весь медичний персонал, власне, повинен себе трішки юридично захистити. Якщо у нього буде дефібрилятор, якщо у нього буде дихальний мішок, він буде знати, що зможе надати людині необхідну допомогу, і сам буде відчувати себе більш захищеним.

- А дефібрилятор є в кожній машині?
- Ні. Вони здебільшого були у нас у реанімаційних автомобілях. Такої чіткої вимоги, щоб у кожній машині був дефібрилятор, для лінійної бригади немає. Вони повинні надати медичну допомогу на рівні «мішок Амбу», непрямий масаж серця, і викликати до себе спеціалізовану бригаду. Але ми будемо прагнути до стопроцентного оснащення дефібрилатором, кардіомонітором та дихальним мішком. Це те, що дозволить лікарю відчувати себе гідно, маючи медикаменти та подібне. І дуже важливий етап — місце роботи лікаря, його перебування, де він може відпочити, випити чаю, піти в душ. Над цим ми будемо працювати завжди, постійно. Адже, на жаль, усе старіє. А робота така — іноді вони навіть не роззуваються — прибіг, ліг... Це основний напрямок. І форма одягу. Поки що єдина форма не затверджена. Але ми будемо спільно працювати над універсальною формою одягу, яка дозволить лікарю посміхнутись на швидкій допомозі та з гарним настроєм прийти до пацієнта.

- Тобто, ви вважаєте, що у лікаря швидкої повинна бути не просто білий халат поверх звичайного одягу?
- Білий халат — це незручна річ. Це повинні бути штани, це повинна бути куртка, це повинні бути речі на будь-яку погоду та обов'язково світловідбивні смуги для безпеки персоналу. Має бути щось тепле, щось на зразок жилета... Є три-чотири види форменного одягу, але вони поки що не мають єдиного якогось стандарту... Припустимо, для бригад швидкої допомоги центру екстреної медицини — ми самі зробили, самі пошили. Але плануємо зробити це для всіх, бо кожна бригада у нас тепер вважається ліквідатором надзвичайних ситуацій. Ми вже не розділяємо всі ці структури — чи то атомна електростанція, чи інший об'єкт підвищеної небезпеки... Туди вже їде єдина бригада швидкої допомоги, вона вже багатофункціональна. Ми вже поступово відходимо від бригад спеціалізованих. Кожна лінійна бригада на догоспітальному етапі повинна виконати головну функцію — довести пацієнта живим до стаціонару. І максимально знизити ризики для подальшого одужання.

На середній медперсонал буде покладено більше функцій

- Давайте торкнемось питання зарплати. Скільки отримує лікар швидкої допомоги? Зрозуміло, що це залежить від стажу, від категорії. Але все ж.
- Середня заробітна плата — близько 3 тис. гривень. Вона може бути трохи вище, трохи нижче. Все залежить від того, наскільки лікар ще поєднує.

- Назвіть мінімум і максимум — лише «голу ставку».
- Я можу сказати вам лише середній показник — це десь дві з половиною тисячі гривень... Візьмемо, скажімо, людину після інтернатури. У нього буде близько двох тисяч. Якщо у нього висока категорія, у нього буде три з половиною.

- Чи вважаєте ви, що цього достатньо? За такої кваліфікації: шість років навчання у медичному інституті, мінімум дві роки інтернатури...
- Ні, цього недостатньо... Але тут багато варіантів. Можу сказати, що у нас в області. На станції швидкої маємо зарплату близько трьох тисяч. А по області — ще більше. Знаєте, чому? Тому що там 60% доплата за стаж. Загалом ці цифри не мають об'єктивного характеру. Якщо б у нас було 20% молодих лікарів, 30% середнього віку та 50% літніх, ми мали б якусь статистику... У більшості людей, які приходять, працюють на швидкій, отримують цей відсоток, він зростає. Але цього достатньо. Навіть якщо це й три з половиною.

- А фельдшер скільки отримує?
- Фельдшер отримує в середньому дві тисячі.

- Наскільки я розумію, бригада складається з трьох людей. Є ще водій. І, як ми з вами з'ясували, від водія залежить дуже багато — і вчасно приїхати, і знайти дорогу...
- Водії у нас отримують непогано. Є таке поняття — санітарний транспорт. Вони отримують надбавку. Зарплата водія приблизно на рівні лікаря.

- Тобто, на рівні дві з половиною — три тисячі гривень?
- Три, триста... Це вид санітарного транспорту, це класифікація водіїв. У них відкриті всі категорії, як правило, вони першої або другої категорії. Тут суттєві обмеження — ми не можемо брати, якщо категорії водія недостатня.

- А який режим роботи у лікаря швидкої допомоги? Сутки через двоє, чи як?
- Якщо немає підробітку, то це доба через три... Один віддежурив — і три дні вдома. Це сім суточних чергувань на місяць. Інколи буває вісім, буває сім.

- А якщо лікар не хоче трьох днів сидіти вдома, він може взяти на себе більший обсяг роботи, і отримувати відповідно більше?
- Зазвичай у нас лікарі працюють не тільки за основною ставкою, але й займають вакантні ставки. Якщо у нас передбачено 150 лікарів по області, а є 100 фізичних осіб, то ми намагаємося їм дати більше роботи. Якщо людина хоче, він може взяти півтори ставки, ставку з чвертю. З місяця в місяць це може змінюватися. Залежно від того, як йому зручніше. Це так звані стимулюючі надбавки, щоб людина не знайшла собі іншу роботу і не пішла.

- Доплатні ставки передбачені лише для лікарів? Чи інший персонал також може ними скористатися?
- Надбавки передбачені й для немедичних працівників у сфері екстреної допомоги. У нас є слюсарі, які працюють на півтори ставки. Бо за ставку — це мала зарплата. Є водії, які ще на півставки працюють механіками...

- З ваших слів випливає, що у вас є дефіцит кадрів. У яких цифрах він вимірюється? Чи можете ви сказати, скількох лікарів та скількох фельдшерів ви ще могли б взяти на роботу?
- Давайте подивимося, як це робиться за кордоном. Там велика кількість персоналу навчать як медиків, так і парамедиків — тобто людей зі середньою медичною освітою.
Якщо ми створимо нормальні умови праці, то й ми зможемо згодом розраховувати на середнє ланку медперсоналу. Бо ті знання та вміння, які даються у медичних училищах, цілком достатні. Головне — ними володіти та застосовувати на практиці. Тому в подальшому ми будемо поступово відходити від такої практики, коли в кожній машині швидкої допомоги обов'язково має бути лікар. Наразі у нас достатньо лікарських бригад...

«Наших медиків били палками, вибегали на них з ножами...»

- Ви напевно спілкуєтеся з лікарями та іншими працівниками станцій швидкої допомоги. Скарги пацієнтів ми вже обговорили. А на що найбільше нарікають лікарі?
- Ось усі ті питання, які ви мені задавали з боку пацієнтів, ми можемо повернути з іншого боку. Наших медиків б’ють палками, вибігають на них з ножами. Їм складно зайти в під'їзд, їм важко, коли не працює ліфт. Їм неприємно, коли їх зустрічають агресивно.

- За нашою пам'яттю, наприклад, випадок у Матвіївці, коли п'яна компанія просто побила бригаду, жорстоко. Це винятковий випадок чи таке трапляється з певною періодичністю і ви до цього вже звикли?
- Розумієте, як вам сказати... Все залежить від того, як людина на це реагує. Якщо щодня на нього вибігає собака і хапає його за халат, то через десять днів він ставиться до цього як до звичного явища. Так само і з палкою (інцидент у Матвіївці). Там була, на мій погляд, жінка. Якби був чоловік — десь би мовчав... Вони, на жаль, вже звикли до таких ситуацій і, думаю, про багато неприємностей просто мовчать.
Буває це досить часто. В основному, це наслідки алкогольного або наркозалежного сп'яніння. Це саме та категорія викликів, які не повинні обслуговуватися екстреною медициною... А бригада швидкої їде, розбирається з п'яним, вмовляє. Палкою від нього отримує...

- А коли трапляються якісь «наїзди» на бригаду або відвертий фізичний вплив... Нападаючі якось виправдовують свої дії? Вони починають казати вам щось, звинувачувати вас у чомусь..?
- Я сам анестезіолог-реаніматолог, також працюю у БСМП. У мене теж бувають п'яні пацієнти, яким я провожу наркоз. Я чую про себе все що завгодно. Бувало навіть таке, що ніж дістають звідкись. Дістав — і маше перед усіма... Зазвичай це дія алкоголю або наркотиків. Як це можна пояснити? Це стан афекту, стан психоемоційного потрясіння. Людина не контролює свою поведінку. Наступного дня він буде вибачатися, говоритимe, що був п'яний, не розумів...

Швидка допомога працюватиме за принципом таксі?

- Не так давно на відрізку між Широкою Балкою та мікрорайоном «Жовтневий» збили школяра. Ідуть похорони. Учителі телефонує до швидкої допомоги та просять: надішліть, будь ласка, бригаду, бо батькам дуже погано, раптом щось станеться. З одного боку виклик, звичайно, непрофільний, з іншого — у людей горе, під час похорон дійсно може статися все, що завгодно. Як бути в таких випадках? Хто повинен реагувати на такі виклики?
- Поки у нас не сформується у населення поняття екстрених викликів, моє особисте враження: це потрібно робити... Так, ми не можемо за кожним таким випадком надавати окрему машину з бригадою. Але за більш виправданих звернень, за деяких більш резонансних ситуаціях ми обов'язково повинні йти назустріч. Тому що це поступовий процес. Не можна просто так відрубати: ні, ми вчора приїжджали, сьогодні вже не приїдемо... Ми не можемо зараз бути впевнені, що пацієнтові в такому стані взагалі ніяк не допоможемо, і що приїзжати до нього абсолютно не потрібно. І поки сімейні амбулаторії своїми машинами не обзаведуться, поки вся ця система остаточно не налаштиться, ми повинні виконувати свою безпосередню функцію — допомагати людям — так, як робили раніше.

- Ви багато говорили про оперативну диспетчерську. Розкажіть, будь ласка, чого саме в ній буде такого, чого немає у нинішніх диспетчерських.
- Головне, що буде у цієї диспетчерської, — це картотека пацієнтів, яка буде поступово вдосконалюватися. Якийсь адреса — такий пацієнт. Якщо це хроник, ми можемо диференціювати виклики.

- Але погодьтеся: хроники теж не застраховані від подібних випадків. І від хронічних хвороб також можуть виникати різні стани — наприклад, ті, які ми називаємо «на межі життя і смерті».
- Диспетчер уточнює ситуацію, ставить питання... Існують критерії оцінки різних станів хворого, і вони варіюються.

- А зараз такої картотеки немає?
- Така картотека створюється роками... Якщо говорити про хроників, «швидка» — скажу так, вона їх знає. Вона знає за голосами диспетчер, хто йому дзвонить. Адже виклики часті, скарги повторюються... Але коли це на практиці запрацює, легше всім стане. Це принцип роботи таксі: прийшов адреса, пацієнт, діагноз. Все! Трохи стало зрозуміло. Стало зрозуміло, як діяти, що додатково з собою взяти... Це робота на перспективу, і сподіваюся, найближчим часом ця система запрацює.

Як оцінюєте зміни, передбачені реформою охорони здоров'я? Чи у правильному напрямку вони йдуть? Або все ж можна було б щось переглянути і зробити по-іншому?
- В загальному вважаю, що все робиться правильно. Але будь-яка реформа повинна фінансуватися, бо без фінансування дуже складно. Хоч нам допомагають і адміністрація, і держава, але все одно — коштів не вистачає. Але те, що робиться абсолютно правильно — це те, що догоспітальний етап чітко відокремлений від госпітального. Один головний лікар уже не «тасує карти», а ми створюємо живу конкуренцію між стаціонаром та наданням допомоги на етапі транспортування. Це різні структури, кожна несе відповідальність за свій етап. А раніше не потрібно було конкурувати, у доброму розумінні: «Ми вам пацієнта — далі ви вже розберетеся». А тепер це питання стане дуже гострим: якщо, не дай Бог, щось з пацієнтом, будуть дуже детально розбирати, на якому етапі йому була неправильно надана допомога. З цієї точки зору все абсолютно правильно... Буде легше за оперативної диспетчерської, за однією спрямованістю викликів, за поняттям екстериторіальності, коли немає кордонів (між районами — авт.). Якщо зараз, скажімо, та сама швидка допомога знаходиться у Веселинівському районі на кордоні з Доманівським, а там у якому-небудь селі сталося щось, то краще, щоб машина швидкої допомоги виїхала саме з Веселинівського району, бо з Доманівки бригада приїде пізніше. Ми знімаємо кордони! Ми в будь-яке лікувальне закладення області можемо транспортувати пацієнта... Єдина система адміністрування, фінансування та контролю повинна дати результат — якісніше, швидше, доступніше.

- Дякуємо за цікаве та пізнавальне інтерв'ю.

Джерело  novosti-N.mk.ua