Очаківські демонстрації. Червоний день календаря
З моменту завершення епохи примусової єдності, колись традиційні паради на честь чергової червоної дати радянського календаря зникли з лиця міста. А адже для наших мам і пап це був черговий державний свято з алого кумача, ура-патріотизмом та важковаговою агітацією у поєднанні з шумним карнавалом, веселощами та масовими розвагами.
Адже в той час в Очаків розважалися, як могли, а чергова демонстрація завжди ставала зайвим приводом зібратися разом із друзями, прогулятися на свіжому повітрі та добре відсвяткувати. Адже на дворі вже майже літо, а алкогольні напої в той день лише заохочувалися. Крім того, парад завжди нагадував карнавальний хід, коли червоний колір, прапори, кульки, транспаранти та гасла перетворювали людський потік на величезне яскраве видовисько.
Містяни збиралися біля своїх організацій та підприємств, отримували наглядну агітацію: транспаранти, прапори, портрети вождів.
Працівники рибокомбінату збираються на своєму підприємстві.
Військовослужбовці також не проти сфотографуватися перед парадом.
Після цього колонами рухалися до центру, де повинен був відбутися мітинг і урочистий парад.
1 травня 1957 року
Діставшись до свого місця, відповідно до надрукованого списку колон, стояли та чекали початку.
Частенько фотографувалися.
Початок урочистої частини завжди був о 10:00. Після цього розпочинався парад. Його традиційно розпочинали частини Очаківського гарнізону,
Продовжували школи,
спортні колони,
організації, установи та підприємства.
Очаківський рибзавод
Районний вузол зв'язку
Центральна районна лікарня
По боках стояли натовпи містян. Багато хто намагався побачити серед тих, хто проходив у колонах, своїх родичів, знайомих, друзів. Багато хто мав із собою фотоапарати.
Завершували парад міські оркестри. Гарна традиція, що з часом зникла.
Оркестр РДК під управлінням В. Плохого
Оркестр ОСШ №2 під управлінням Г. П. Долгого
Оркестр рибокомбінату
Після всього швидко поверталися до своїх попередніх місць, де проводилися святкові застілля. І головне було здати наглядку (щоб на наступний раз вона стала в пригоді).
Більшість розходилася святкувати у центрі.
Команда «зверху» вимагала від народу урочистих засідань, демонстрацій, мітингів і маніфестацій під знаменами «консолідації та всебічного оновлення суспільства». А прості люди у примусоводобровільному порядку йшли на мітинг, кричали «Ура!» і вже потім розбігалися по своїм підприємствам. Одним у той день вистачало святкового концерту та масових народних гулянь, інші ж затівали справжнє застілля під відкритим небом.
Все-таки це був непоганий та веселе час…
С. Кузнєць
Велика подяка очаківцям за надані фотографії з сімейних архівів.
