Як починався мікрорайон у Очакові

У полі на дорозі до Чорноморки самотньо розташовувалися база СМУ «Чорноморкурортстрою» (СМУ-103) та гуртожиток цього ж СМУ. У працівників підприємства давно зріло бажання збудувати дім для своїх працівників. І усіма правдами й неправдами вони добилися дозволу. 

Нарешті довгоочікуваний момент вибору місця. Архітектор міста за прибуттям на місце ставить дві таблички з написами «1-ша» та «2-га Безіменна вулиця» якраз на перехресті нинішніх вулиць 60-річчя СРСР та Жовтневої.

Довкола поле. До найближчих будівель, а це пансіонат Майський, досить далеко. І якось у той момент дивно звучали його слова: «Тут буде місто!». Ні доріг, ні мереж. Але робота закипіла. Усе було зводилося з того, що було.

І ось будинок зданий в експлуатацію. Яке це було дивне явище для Очакова — вода цілодобово, причому не лише холодна, але й гаряча. Котельня тоді знаходилася на базі СМУ (так званий серед очаківців «п’яний гараж»).

Будинок жили дружно – свята відзначали разом. Багато молодих сімей, причому більшість працювала в одній організації. Усім двором висаджували дерева. Зараз наш двір, напевно, найзеленіший та найтенистіший у мікрорайоні.

Після цього розпочалося будівництво нової лікарні, кооперативного будинку, дитячого садка (д/с №6), гуртожитку рибзаводу. Все це знаходилося на нинішній парній стороні вулиці 60-річчя СРСР. А за дорогою все ще залишалося поле.

Останній поштовх у розвитку Очакова отримав у 80-х під час початку будівництва Гідроузла. Розпочалось масове будівництво за дорогою. І перший будинок нового мікрорайону якось загубився серед п'ятиповерхівок та дев'ятиповерхівок. І адреса змінилася з Октябрської, 1 на 60-річчя СРСР, 22. Але він так і залишився першим житловим будинком нового мікрорайону.

P.S. Архітектора звали Микола Ігорович Руссов.

За матеріалами газети «Очаківський тиждень»