Як визволювалася Очаківщина. 1944 р. (ВІДЕО)
30 березня 1944 року — цей день вписаний у літопис визволення Очаківщини як день пам'яті, гордості та скорботи за тих, хто віддав життя за наше майбутнє; 31 березня 1944 року об 20 годині Москва салютувала визволеному Очакову 12 залпами з 124 гармат.
Меморіал односельчанам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., розташований у парку Скорботного матроса.
Усього 955 днів і ночей тривала окупація Очаківщини, лише в антифашистському русі брало участь 82 патріота, які проживали в селах району та місті Очаків. Освобождение Очаківщини почалося в листопаді-грудні 1943 року, коли радянські війська вели важкі бої за визволення Кінбурнської коси.
З військово-історичної довідки штабу 2-ї Ударної Армії щодо ліквідації плацдарму противника на Кінбурнській косі від 20 грудня 1943 року (ЦАМ О, ф.2 Уд.Ар. оп.4005, д.128, лл. 2-5; лл. 12-13, 16, 28, 31, оригінал):
«У ніч на 3.12.1943 р. частини дивізії зайняли вихідне положення для наступу. О 12 годині 3.12.1943 р., після артпідготовки, яка тривала 30 хвилин, підрозділи 71-го стрілецького полку стрімкою атакою розгромили противника й заволоділи відміткою 3.2. Подолавши мінні та дротяні загородження, бійці 71-го стрілецького полку увірвалися в Хутір і після short рукопашного бою зайняли його....
70-й гвардійський стрілецький полк, ведучи бої впродовж години, вибив противника з Покровських хуторів та заволодів ними. Тут успішне виконання завдання забезпечував 2-й стрілецький батальйон під командуванням гвардійського капітана Баранова.... У числі перших у Покровські Хутиoрa увірвався командир взводу Стрельченко. У зав'язавшемся рукопашному бою він знищив одного офіцера, двох солдатів і взяв у полон 10 осіб....
Велика робота проводила наша авіація. 4.12.1943 р. противник висадив у Форштадт десантників 200 осіб, і розпочав контратаку силами до 500 осіб. Контратака була відбита.
5.12.1943 р. за ракетним сигналом розпочалося загальне наступлення.
У двохгодинному напруженому бою противник був розгромлений. Тут особливо відзначився кулеметник Євтушенко, старший лейтенант Муравйов та інші. Таким чином, у розрізі двох діб боїв на Кінбурнській косі, частинами 24-ї гвардійської дивізії повністю було знищено десант противника. При цьому було вбито та поранено до 700 осіб, взято в полон близько 500 осіб, з них 11 офіцерів. За відмінне виконання бойового завдання з очищення від противника Кінбурнської коси командування 2-ї Ударної Армії оголосило подяку командиру 24-ї гвардійської стрілецької дивізії, генерал-майору Саксеєву, командиру 2-го окремого пулеметно-артилерійського батальйону 1-го гвардійського укріпрайону та всьому особовому складу, який брав участь у боях.
У боях за місто відзначилися війська 5-ї Ударної Армії генерал-полковника В.Д. Цветаєва, 295-та Херсонська ордена Суворова 2-й ступені Червоного Знамени стрілецька дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу полковника О.П. Дорофеєва, 1-й гвардійський укріпрайон під командуванням Нікітіна С.І., артилеристи полковника Мазовського і підполковника Баранова, сапери полковника Фукса, моряки Чорноморського флоту під командуванням Ю.I. Неймарка.
Н. Архіпова,
старший науковий редактор
Газета «Чорноморська зірка» №25-26 від 28.03.2014
