7 липня — День працівника природно-заповідної справи

7 липня працівники природно-заповідної справи відзначали своє професійне свято, засноване у 2009 році указом Президента України.

Голова держави підтримав ініціативу Мінприроди заснувати такий день, щоб відзначити внесок працівників природно-заповідної справи у збереження та відновлення біорізноманіття та ландшафтного різноманіття, розвиток територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Вкрай важливу роль у збереженні біорізноманіття відіграють заповідники та національні парки.

На їх територіях ведуться наукові роботи, спрямовані на збереження та відновлення природних біогеоценозів, здійснюються деякі біотехнічні, лісогосподарські заходи. Наукова робота в заповідниках специфічна й різноманітна. На першому етапі існування заповідника проводиться інвентаризація флори й фауни, ретельний опис природних умов. Значну увагу приділяють веденню «Літопису природи», у якому фіксуються всі сезонні явища — строки цвітіння рослин, приліт птахів, урожайність насіння, чисельність тварин тощо. Кожен заповідник має програму наукових досліджень. Для ефективного впровадження в життя заходів з охорони природи потрібні не лише законодавчі заходи, спрямовані на адміністративну або кримінальну відповідальність до осіб або організацій, які порушують режим охорони природи, але й виховання всього населення в природоохоронному плані, ознайомлення його з завданнями охорони природи.

Особливу цінність та науково-екологічний інтерес становить заповідний фонд Очаківщини. Старовинний і найбільший за площею — Чорноморський біосферний заповідник (створений у 1927 р.).

Розташований між Дніпро-Бузьким лиманом та Тендровською косою у межах Херсонської області та Очаківського району. Являється одним із найбільших в Україні. Основною метою заповідника є охорона зимуючих гніздових та мігруючих птахів, а також унікальних комплексів піщаних арени та опустіліх степів. Включає окремі розкидані ділянки солончакових та піщаних степів, дубові, березові, осинові та чорноольхові рощі, коси, солоні та прісні озера, акваторії заток. До складу заповідника входять морські острови, які є найбільшим у світі місцем гніздування чорноголової чайки. Площа заповідника становить 100 тисяч га, з яких 77 тисяч 900 га — акваторія Тендровського та Ягорлицького заливів, а також кілометрова смуга відкритого моря, 14 тисяч 148 га — суходільна частина.

Перший регіональний ландшафтний парк Миколаївщини – РЛП «Кинбурнська коса» створено рішенням Миколаївської обласної ради 5 жовтня 1992 р. в межах земель Очаківського району на площі 17 890,2 га, з яких 5 631,3 га — акваторія Чорного моря, Ягорлицького заливу та Дніпро-Бузького лиману.

Унікальність РЛП “Кинбурнська коса” полягає в тому, що тут збереглися природні комплекси пісків Нижнього Дніпра з цілим рядом властивих лише їм видів флори та фауни. Тут спостерігається значна кількість ендемічних (тобто таких, які зростають тільки тут) рослин, а також рідких та зникаючих видів, які перебувають під охороною. На цій території близько 60 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Наймолодший — національний природний парк «Белобережжя Святослава», розташований на території Очаківського та Березанського районів.

Був створений 16 грудня 2009 року згідно з указом Президента України з метою збереження, відновлення та раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об'єктів степи, які мають важливе природоохоронне, рекреаційне та історико-культурне значення. Площа — 35 223,15 га.

Зусиллями працівників природно-заповідної справи вдалося значною мірою зберегти від розорення багато унікальних природних комплексів. Глибоку повагу заслуговує діяльність людей, чий професіоналізм та сумлінна праця спрямовані на збереження та примноження для майбутніх поколінь багатств і різноманіття мальовничої природи нашого краю. Побажаємо їм успіхів у справі збереження та розвитку територій і об'єктів природно-заповідного фонду, вихованні справжнього патріотизму та гордості за рідний край!

С. Кузнєць,
держинспектор з охорони
навколишнього середовища Чорного моря