Команда «Маяк». Історія очаківського футболу

� 100 років Очаківського футболу

Срібний призер Миколаївської області 1988 р.

Чемпіон Миколаївської області 1989 р.

Володар Кубка Миколаївської області 1989 р.

Срібний призер чемпіонату України серед КФК 1989 р.

Володар Кубка СРСР серед КФК 1990 р.

Вісімдесяті роки ХХ століття ознаменувалися виходом на провідні позиції команди «Маяк».

Під назвою «Маяк» міська команда розпочала свої виступи з 1987 р. у чемпіонаті Миколаївської області. До цього команда носила різні назви: у 50–ті роки — «Медик», у 60–ті роки — «Пищевик», «Чорноморець», у 70–ті роки — «Колос». З приходом на тренерську роботу майстра спорту, випускника ВШТ Валерія Вікторовича Журавка, який розпочинав перші футбольні кроки в рідному Очакові і виріс у чудового футболіста — захищав кольори «Авангарда» Ж. Води, «Суднобудівника», «Кристалу» Херсон, СКА Одеса, розпочалось швидке формування команди.

1987 р. – вихід у першу групу чемпіонату області.

1988 р. – перше місце в чемпіонаті області і вперше в історії очаківського футболу команда здобула право виступати в чемпіонаті України серед колективів фізкультури.

У цьому ж році «Маяк» стає володарем Кубка області.

За команду «Маяк» у 1988 р. виступали лише місцеві футболісти: Макаренко В. - водій, Даненко С. - службовець, Устинов Г. - вчитель, Оболонський В. - студент, Пономарь В. - водій, Фрицак В. - вчитель, Торосян С. - тренер ДЮСШ, Перетятко В. - водій, Дуда Н. - водій, Гординець В. - водій, Зубарєв С. - службовець, Фефелов В. - водій, Бучий Н. - водій, Журавко О. - голова райспорткомітету, Жидагло А. - учень. Тренер В. В. Журавко.

На початку 1989 р. в Очакові створюється перший у Миколаївській області футбольний клуб — ініціаторами став тандем братів О. та В. Журавко. О. Журавко стає головою клубу і начальником команди, В. Журавко — тренером. У короткий строк була сформована нова команда.

10

Клуб поповнили випускники обласної школи футболу. У цьому ж році «Маяк» виступав у чемпіонаті України серед колективів фізкультури в п’ятій зоні. Невзираючи на ветеранів: «Динамо» Одеса, «Меліоратор» Ка­ховка, «Титан» Армянськ, «Енергія» Нова Каховка, новачок не злякався перед ким і за три тури до завершення чемпіонату забезпечив собі перше місце та право виступати у турнірі шести найсильніших команд України. У фінальному турнірі серед переможців зон очаківська команда виявилася сильнішою за «Стахановця» (Стаханов) — 2:1, «Сахарника» (Чертків) — 2:1 та «Прибориста» (Мукачево) — 3:0. Програв «Маяк» лише команді «Сула» (Лубни) — 0:1 та майбутньому чемпіону України — Київському СКА. Друге місце в чемпіонаті України — результат невідомий для дебютанта. Став срібним призером чемпіонату України серед КФК команда в цьому ж році провела ряд товариських зустрічей: з «Чорноморцем» Одеса - 4:3, з «Кременем» Кременчуг - 2:1, «Кристал» Херсон - 0:2, а також вперше міжнародну зустріч з румунською командою «Прогресул» (1-ша ліга) - 1:3. У тому сезоні свою силу «Маяк» підтвердив і в обласних змаганнях, оформивши дубль.

Популярними наприкінці 80-х років були товариські зустрічі. Очаківські вболівальники могли насолоджуватися переглядами матчів команди «Маяк» з николаївським «Судостроителем» у 1988 р., збірної СРСР — ветерани у 1988 р. та 1989 р., одеським «Чорноморець» — ветерани у 1987 р. (ветерани) та 1989 р., з «Чорноморцем» Одеса, «Кременем» Кременчук та «Кристаллом» Херсон, а також вперше побачили міжнародний матч з румунською командою «Прогресул» (1-ша ліга). Перший міжнародний матч (і єдиний) для очаківського футболу за всю його 100-річну історію.

Нелегким для очаківських футболістів був сезон 1990 р. «Маяк» боровся на два фронти. Окрім чемпіонату представляв український футбол у рамках кубка СРСР серед виробничих колективів. На шляху до фіналу обіграв команду м. Бердичів — 0:0 і 1:0, азербайджанську команду — 3:3 і 2:1. У півфіналі на чужому полі обіграли білоруських футболістів — 2:0. На відповідну гру в Очакові суперник не з’їхав. Фінал проходив у Караганді. Де очаківцям протистояв «Металург» м. Алдан, Якутія. Основний час — нічия. Усе вирішили післяматчеві пенальті. Їх краще виконали гравці «Маяка». У «Маяка» пенальті реалізували Белан, Цимбал, Панич, Бурименко (С. Норов, 80). Після 15-річної перерви «Маяк» повернув Кубку СРСР українську прописку. Як виявилось — назавжди. Подальший розпад СРСР залишив Кубок назавжди у нашому місті.

Кандидатами в майстри спорту стали: Пономарь Віктор, Бугай Сергій, Степанов Віктор, Григораш Сергій, Силецький Сергій, Матросов Олександр, Поліщук Константин, Белан Микола, Цимбал Сергій, Журов Віктор, Бурименко Сергій, Панич Сергій, Кухаренко Валерій, Норов Сергій.

Тим часом у чемпіонаті України одразу три команди претендували на вихід до фінальної шістки: «Маяк», «Меліоратор» (Нова Каховка) і «Море» Феодосія. Удачніше завершивши ігри чемпіонату, «Маяк» зміг випередити своїх суперників і став учасником фінального турніру. Так само, як і попереднього сезону, було здобуто 3 перемоги:

«Маяк» — «Стахановець» — 2:0
«Маяк» —«Карпати» — 2:0
«Маяк» — «Темп» — 2:0
І дві зустрічі програв:
«Маяк» — «Автомобіліст» 0:2
«Маяк» — «Сталь» 1:3

«Маяк» другий сезон поспіль став срібним призером чемпіонату України.

У чемпіонаті України 1990 р. «Маяк» забив у ворота суперників 65 м’ячів, пропустив 19, здобув 20 перемог, 8 матчів зіграв унічию і зазнав 2 поразки. Найкращим бомбардиром команди з 12 м’ячами став Валерій Кухаренко.

У чемпіонаті СРСР 1991 року «Маяк» зайняв 23-е місце в 1-й зоні другої ліги. Набуто 15 перемог, 10 матчів команда завершила нічією, 25 програла. Цікаво, що ніяк не значуще 23-є місце під час розподілу учасників першого чемпіонату України стало останнім, що давав можливість стартувати у першій лізі.
У 1991 р. рішенням федерації футболу України «Маяк» був включений у другу лігу майстрів м'яча. Для очаківського футболу відкривалася нова сторінка — настає ера ФК «Артания».

�Сергій Кузнєць
Використані матеріали Вікіпедії та сайту ФФНО, архіви газет «Колективіст Очаківщини» та «Чорноморська зірка»Колодистий Н.Н.

Кузнєць С.В.