Юрій Зіньковський: життя, наповнене історією, поезією та шаховою грою

Юрій Васильович Зіньковський народився 13 листопада 1942 року в Куцурубі, невеликому селі Очаківського району Миколаївщини. Доля з ранніх років була нелегкою: у 1944 році, під час визволення Угорщини, загинув його батько. Мати залишилася сама з двома дітьми і виховувала Юрія та його сестру власними силами.

Дитинство поета минуло в Куцурубі — мальовничому поселенні над Дніпро-Бузьким лиманом неподалік Очакова. Там він закінчив початкову школу, а згодом родина переїхала до села Прибузьке, потім — до Парутиного. Саме тут Юрій продовжив навчання у п’ятому класі. Щоранку він разом із мамою вирушав до школи: син — на уроки, мати — на роботу техпрацівником, де пропрацювала майже два десятиліття.

Перші кроки в професії та знайомство з історією Ольвії

Після школи Юрій деякий час працював учителем початкових класів у Прибузькому, а згодом вступив до Новобузького педучилища. Після його закінчення продовжив педагогічну діяльність у школах Очаківського району та паралельно навчався заочно на історичному факультеті Одеського університету.

Особливе місце в його житті посіла робота в Ольвії — унікальному історико-археологічному заповіднику. Тут він кілька сезонів брав участь у розкопках, безпосередньо торкаючись стародавнього світу. Степові простори, запах полину, води Дніпра й Південного Бугу, що прямують до Чорного моря, стали духовним підґрунтям для майбутньої поезії.

Шахи — перше велике захоплення

Цікаво, що починав Юрій не з поетичного слова, а з «поезії шахів». Його перша публікація — не вірш, а шахова задача, надрукована в газеті «Молодь України» у 1961 році.

Упродовж 60-х років він успішно брав участь у численних конкурсах розв’язувачів шахових задач на обласному, республіканському та всесоюзному рівнях, стабільно входячи до кола призерів. Як автор-композитор шахових задач Юрій був учасником обласної команди.

У 80–90-х роках десятки його задач з'являлися переважно на сторінках російських видань. У заочних турнірах досяг найвищих результатів: дістався півфіналу чемпіонату України та чвертьфіналу союзної першості. За рейтингом входив до числа найсильніших шахістів Миколаївської області і став першим кандидатом у майстри спорту на Очаківщині. У своєму останньому турнірі, присвяченому ювілею Чернігова, виборов перемогу.

Поетичний шлях

Писати вірші Юрій почав ще під час навчання в Новобузькому педучилищі. Дебют відбувся 14 листопада 1964 року на сторінках районної газети «Чорноморська зірка».

Згодом його поетичні твори публікувалися у багатьох виданнях: «Радянська освіта», «Молодь України», «Радянська Україна», «Літературна Україна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Прапор», «Жовтень», «Піонерія», «Ранок», а також у піврічнику «Поезія» та численних антологіях.

Поет видав кілька збірок:

«Теорема» (1987),
«Мій білий світ» (2003),
«На довгій ниві» (2006),
«Битва на лимані» (2008),
«Далеке і близьке» (2011).

Поетичний світ Юрія Зіньковського

Ліричний голос Юрія Зіньковського вирізняється образністю, теплотою та внутрішньою філософічністю. У його поезії — багато особистого: роздуми про життя, природу, пам’ять, історію рідного краю. Він пише про те, що бачив і відчував сам, ділиться пережитим і вистражданим, передає тонкі спостереження, мрії та емоції.

Творчість Юрія Васильовича — це поєднання глибокого осмислення світу з любов’ю до рідної землі, людей і природи, що оточувала його з дитинства.

Його любов до рідного краю та України завжди знаходили своє відображення в поетичних рядках, які регулярно пубблікувалися на сторінках газети «Чорноморська зірка», а зараз під час війни у групі «Чорноморська зірка».

За матеріалами Тетяни Лупул «Чорноморська зірка»
Блог Куцурубської публічної бібліотеки