Історія Куцурубської школи
124 роки – термін немалий. Тож, вирішили пригадати, як усе починалося та разом перегорнути найцікавіші і найпам'ятніші сторінки історії Куцурубської щколи. А розпочиналася історія з відкриття у 1872 році у с. Куцуруб церковно - парафіяльної школи. Школою завідував Соколов Олекса Митрофанович. Закон Божий викладав священник Господінов, тесть художника Амвросія Ждахи.
На початку XX ст. було засновано Очаківське народне училище №4. Шкільне приміщення збудоване в 1902 році. Приміщення під цей навчальний заклад було збудоване у 1902 році і мало дві класні кімнати та квартиру для вчителя.
Збереглася унікальна фотографія учнів школи 1907 року.
Учні і керівники Куцурубського реального училища. Знімок 1907 року
Після революції 1917 року в трьохкласній школі навчалося до ста дітей. З переходом на семирічне навчання збільшилась кількість учнів. Початкові класи перевели навчатися в поміщицьку садибу над берегом лиману. В ній обладнали дві класні кімнати і канцелярію. Учні 1-2 класів навчалися в першу зміну, а учні 3 класу – в другу.
Кінець 40-х – середина 80-х років
Розвиток освіти у повоєнні роки – це складова частина процесу повоєнної відбудови с. Куцуруб. Головні проблеми повоєнної освіти: розміщення початкових класів, гостра потреба у підручниках, зошитах та навчальному обладнанні.
Учням, котрі йшли до 1 класу, як подарунок видавали зошит, ручку, олівець. А підручники продавали.

У 1946 – 50-х роках вчителями школи в останні дні серпня проводився контрольний обхід всього населення села з метою перевірки рівня освіченості жителів. Вводилася особиста відповідальність вчителів за стан навчання неписьменних односельчан. За кожним вчителем було закріплено 2-3 чоловіки. Навчання проводилося двічі на тиждень (вівторок, четвер). 1952 рік оголошувався останнім роком ліквідації неписемності. Школа, працюючи під керівництвом партійних організацій, проводила різноманітну політико масову роботу.
Політичний стан навчання вчителів передбачав вивчення курсу історії ВКП (б). Навчання проводилося щоп’ятниці з 19 до 21 години вечора. Вчителі були членами гуртка по вивченню «Короткого курсу історії ВКП(б)», який організовано при парторганізації колгоспу «Червоний партизан». Була відновлена робота піонерської і комсомольської організації школи. Найважливішим покликанням школи вважалося прищеплення відданості ідеалам комунізму. Виховна робота учнів мала політичне та антирелігійне спрямування. В літній час учні під контролем вчителів допомагали колгоспу у збиранні врожаю, знищенні ховрахів, збиранні колосків (Наказ педради № 11 від 20 травня 1949 року). У грудні 1951 року було введено щоденники для учнів 7-8 класів, журнал обліку позакласної роботи.

У 50 – початку 60-років найважливішою проблемою школи була – успішність учнів (1953 р. – 40 невстигаючих учнів). Причиною цього була велика перевантаженість вчителів, відсутність педагогічної освіти, переповнення класів, часті зміни складу педагогічного колективу (до 50% щорічно). В результаті переселення українців із Тернопільської області, в квітні 1952 року зараховано до школи ще 13 учнів. Через тяжке матеріальне становище багато учнів йшли працювати. В 1953 р. з 6-го класу – 5 учнів, з 7-го класу – 2 учні.
У 1959 році школа стала восьмирічною. Покровська початкова школа з 1 вересня стає філіалом Куцурубської восьмирічної школи. Класи об’єднують у клас комплект, який веде вчитель Соколова Марія Іванівна. У період літніх канікул вчителі вели навчальну роботу з учнями, які мали здавати екзамени восени, керували дослідницькою роботою на ділянці, роботою учнів на шкільній кролефермі, організовували ремонт шкільного приміщення, заготівлю фруктів у шкільному саду. Із збільшенням кількості жителів села, переходом на загальнообов’язкове восьмирічне навчання постала проблема будівництва нового приміщення. Ініціатором будівництва нової двоповерхової школи, її зовнішнього оформлення був голова радгоспу «Лиманський» - Молдованов Борис Андрійович.

У 1976 році введено обов’язкову десятирічну освіту, військову підготовку. Затверджено посаду замісника директора по військово – патріотичному вихованню учнів. При школі працює навчально – консультативний пункт, де учні заочно могли отримувати середню освіту. (В 1977 – 1978 н.р. навчалося 39 учнів).

Наприкінці 70-х років відбувалася русифікація школи, перехід на російську мову викладання.
З розвитком виноградарства, збільшується кількість жителів села, особливо молоді. Наповнюваність класів учнями почала перевищувати сорок чоловік. Необхідна була добудова. Господарство «Лиманський» на чолі з директором Савченко Володимиром Григоровичем вирішило цю проблему. В 1993 році збудовано двоповерхове приміщення, яке стало добудовою основної школи.


Новаторами на педагогічній ниві були вчителі: Новіцька Н.І., Кобилянська В.Ф., Висоцька В.М., Савченко О.М., Лагун В. М., Бойченко М.К., Скрипник Г.І.
З 1978 по 1998 роки характеризуються високими показниками в навчанні, про що свідчить велика кількість медалей (7 золотих та 11 срібних). Починаючи з 1996 р. у школі діє шкільний музей історії села та школи та історико-краєзнавчий гурток «Пошук», з 1993 - кімната народознавства, з 2008 кімната дитячої творчості, з 2006 гончарний гурток, з 1986 по 2013 - гурток «Чарівниця», спортивний – «Волейбол».

З 2003 по 2011р.р. – на базі Куцурубської школи діяли підготовчі курси МДАУ
У 2010 - 2011 роках школа приймала участь у енергозберігаючому проекті, завдяки якому в приміщені були замінені вікна та двері на сучасні.

У Куцурубській школі у 1940-х – середині 80-х рр. директорами працювали:
Швидкий Іван Іванович (1948-1960). 12 років працював директором Куцурубської школи. Учасник Великої Вітчизняної війни, ініціативний, невтомний організатор освіти на Очаківщині.
Валяренко Катерина Афанасіївна (1960-1963) Здібний організатор з притаманною відданістю дітям і покликанню, інніціативна, працьовита.
Туней Юрій Семенович (1963-1966) Енергійний, працьовитий, відданий покликанню, тактовний
Сілецький Федір Никифирович (1966-1986) Ветеран Великої Вітчизняної війни. Справжній господар школи. Своїми руками обладнував шкільні кабінети. Кабінет фізики був одним з найкращих у Миколаївській області.
Лінива Юлія Прокопівна – директор школи з 1986 по 2000 рік. Досвідчений педагог, інтелігентна, творча, працьовита. Лідер педагогічного колективу. Своє життя присвятила педагогічній праці.
Горгуленко Лариса Миколаївна – директор школи у 2000-2003 роках. Випускниця першого випуску середньої школи. Продовжила традиції школи,закладені попередніми керівниками.
Зубкова Олена Андріївна – директор школи з 2003 по 2010 роки. Випускниця Куцурубської школи. Велику увагу приділяла навчанню випускників. Налагодила відносини з керівництвом Миколаївського Аграрного університету. На базі школи працювали курси по підготовці учнів до вступу в аграрний університет
Власюк Оксана Михайлівна – директор з 2010 року. Випускниця нашої школи, яка закінчила її з золотою медаллю. Має організаторські здібності, вміє зрозуміти, допомогти.

Зараз школу очолює - Пікуль Тетяна Василівна. Випускниця Куцурубської школи. Ініціатор впровадження інноваційних технологій в навчально – виховному процесі.
З Куцурубською школою пов’язали свою долю більше 80-ти вчителів. Скільком молодим спеціалістам дала вона путівку у життя, була першою сходинкою у їхньому педагогічному зростанні. Батьки – вчителі зуміли привити любов до вчительської праці своїм дітям.
Так з’явилися династії вчителів Сілецьких, Бойченко, Лагун, Зубкових.
Щороку випускники школи, обираючи професію вчителя, вступають до педагогічних вузів.
Вчителі, які працювали в школі: Айтуарова Наталія Геннадіївна, Андрєєва Марія, Бєкєніна Валентина Олександрівна, Білостецька Катерина Гаврилівна, Бойченко Марія Кузьмівна, Бистрова Клавдія Тихонівна, Бублик Наталія Василівна, Верхоляк Леся Олександрівна, Висоцька Валентина Миколаївна, Висоцький Олександр Олександрович, Власова Тетяна Миколаївна, Голікова Оксана Олександрівна, Головата Людмила Пантелеївна, Голуб Людмила Миколаївна, Гончарова Валентина Олександрівна, Грабовенко Павло Григорович, Данилова Катерина Олексіївна, Гурова Жанна Володимирівна, Ємельянова Галина Григорівна, Данилова Ольга Овсієвна, Долгова Марія Василівна, Заболотна Тетяна Сергіївна, Заєць Лариса Дмитріївна, Заудальська Галина Михайлівна, Зикіна Надія Костянтинівна, Зубкова Олена Андріївна, Ізотова Ельвіра Богданівна, Калінікова Олена Петрівна, Клепас Олександр Мілентинович, Кобилянська Валентина Федорівна, Козубовський Руслан Борисович, Кондратюк Віктор Іванович, Конопльова Марина Валеріївна, Коршунова Наталія Василівна, Костирко Володимир Іванович, Кострик Вікторія Володимирівна, Косолапова Аріадна Василівна, Косолапов Григорій Григорович, Лаврентієва Катерина Афанасіївна, Лаврентієв Василь Микитович, Лагун Анатолій Іванович, Лагун Валентина Миколаївна, Лінива Юлія Прокопівна, Лобода Вікторія Артурівна, Лобода Вікторія Володимирівна, Лященко Сталіна Карповна, Магрицька Олеся Василівна, Матієнко Оксана Миколаївна, Максименко Максим Вікторович, Марчук Людмила Іванівна, Мєльніченко Наталія Петрівна, Мєльнічук Наталія Олексіївна, Мороз Ірина Олександрівна, Новіцька Ніна Іванівна, Оболонський Валерій Анатолійович, Омельченко Павло Григорович, Осипенко Тетяна Миколаївна, Плаксій Лариса Василівна, Паранюк Любов Мирославівна, Пасічник Андрій Андрійович, Перетятко Олександра Миколаївна, Потужня Надія Охрімівна, Присенко Лариса Олександрівна, Прокопчук Тетяна Михайлівна, Савченко Олександра Михайлівна, Саркісян Ганна Самсонів, Сілецький Олександр Федорович, Сілецький Федір Никифирович, Скляревська Олена Олександрівна, Скрипник Галина Іванівна, Соколовська Катерина Богданівна, Тарабан Володимир Анатолійович, Туней Юрій Семенович, Цісельська Оксана Миколаївна, Чокова Наталія Іванівна, Фільчаков Віталій Георгійович, Швидкий Іван Іванович, Шевчук Володимир Дмитрович, Шелаболіна Ганна Панасівна, Шуєнко Валентина Олександрівна, Шутюк Стефанія Миколаївна, Яковець Галина Сергіївна
Газета «Очаківський тиждень» №121 від 01.11.2026







