Графіті Очакова

«У місті раптово з'явився «вбивця метеликів». На вулиці Енгельса, посеред білого дня, кілер тваринного світу заявив про себе рішучим написом і навіть залишив зображення породи, яку, мабуть, задумав знищити. Але всередині душогуба щось здригнулося, бо до несподіваного зізнання він додав пом'якшуючу обставину на відремонтованому будинку навпроти: «Я псих».

І процес пішов. Сліди психічного розладу «мисливця за метеликами» хаотично розкидані по всьому місту та множаться. На одній з зупинок людина зізнається англійською — «I am crazy». І на огорожі «Заготзерно» виказує необґрунтовану неприязнь до столиці, заявляючи «Я ненавиджу Київ», а потім стверджує — я Далі.

Графіті-сповіді з'являються обов'язково на щойно відремонтованих стінах, нових жалюзі, на тротуарній плитці — а іноді — в небезпечній близькості до будівлі міліції. Людина явно шукає творче натхнення у викиді адреналіну. Громадяни не ділять захоплення мистецтвом із психованим малярем, сердяться та засмучуються. Кожного разу зміст робіт стає все туманнішим, іноді зводячись до кількох розпливчастих символів. Хвороба явно прогресує. Перехожі, поглянувши на цю абракадабру, розгублено питають себе: «Що це означає?» і, злякавши плечі, намагаються пройти повз якнайшвидше. Класичне зізнання на стіні старого сарая під інтернатом «Лена, я тебе люблю. Вова» виглядає навіть мило на фоні параноїдальних витівок таємничого незнайомця. (Автор: Р. Сидоров, газета "Очаків" №16 20 квітня)

Благодатна територія - будівля старого літнього кінотеатру

Хочемо нагадати, що мода забруднювати стіни з'явилася разом із людством. Перші малюнки у печерах та на скелях — хто їх робив, жерці, воїни, талановиті підлітки. Ми ніколи не дізнаємося цього.

Малюнки на стінах отримали імпульс у 1920-х роках у нью-йоркському метро та поступово розповсюдилися по всьому світу.

Бетонна огорожа «Очаківського ХПП» так і притягує до себе малювальну молодь

Вуличні художники - райтери почали конкурувати між собою, і сенсом їхніх змагань було написати своє ім'я максимальною кількістю разів у всіх можливих місцях.

Веселі написи — прикраса руїн

Поступово до 1970-х стиль виконання змінюється, вони стають більш витонченими та складними. Змагання райтерів стимулювали появу нових стилів у графіті.

Художники ускладнювали рисунок, прагнучи зробити його оригінальним, але окрім цього вони стали помітно збільшувати розміри літер, товщину ліній та використовувати контур для літер. Це призвело до створення великих рисунків, так званих «masterpieces» або «кусків».

Лікарню також не обійшли своїм увагою

Сучасні аналітики та навіть мистецтвознавці стали визнавати, що граффіті має мистецьку цінність, а також є формою вуличного мистецтва.

«УВИ» — сумно повідомляє нам черговий художній шедевр на будівлі ЛФК курорту Очаків.