Герої очаківських вулиць

В Очакові  77 вулиць та провулків, не рахуючи скверів і парків. Безіменних вулиць немає.  Кожна своїм назвою увіковічила когось або щось. Але кого, або що? Ні, дещо нам пощастило: у нас є вулиці Фанагорійська, Садова, Ювілейна, Радужна, Лазурна, Паркова, провулки Морський, Жемчужний, Срібний,  і навіть  Виноградна, Сонячна та Курортна. А поруч —  вулиці 60-річчя СРСР та Октябрська, є вулиці Володарського, Свердлова, Бебеля. Червоних партизан. Звідки в Очакові  партизани? Навряд чи про це знають навіть ті, кому посчастливилося жити на цій чудовій вулиці. Але це певний штрих історії країни, відобразившийся у топонімах нашого міста.

Герої вчорашніх років міцно закріпилися в назвах очаківських вулиць. А чи не бувають вчорашніх героїв? Але сьогодні про інше. Нещодавно ми святкували Міжнародний жіночий день. І хочеться зазначити, що зі всього переліку  вулиць та провулків Очакова ні одна не названа на честь жінок. Хіба не було достойних? Лише в 1994 році під час видачі ділянок під індивідуальне будівництво за селищем Західний з'явилася вулиця Героїв-зенітниць. І то значиться вона лише на папері, як і більшість вулиць того району — ніхто не побудувався. Нагадаємо, що 8 липня 1944 р. під час відбиття нальоту німецької авіації на місто загинули Віневська Н.М. та Резнікова Б.М., зенітниці 36-го окремого зенітного артилерійського дивізіону проти­повітряної оборони Чорноморського флоту ВМС. Похоронені дівчата на міському кладовищі. Саме час згадати про подвиг дівчат напередодні Дня Перемоги?

Ось і все. Герої мирного нереволюційного часу своїми іменами вулиці Очакова не прикрашали. Хіба наші сучасниці настільки зменшилися? Напевно серед них були й є цілком достойні того, щоб залишитися в історії міста. Було б тільки бажання згадати про них і нагадати іншим.

Кузнєць Ж.Є., депутат міської ради.