Очаків: між минулим і майбутнім (Сергій Ісаков)
Минулого тижня виробнича необхідність занесла мене до міста Очаків, у якому я не був уже кілька років.
Дуже хотілося побачити власними очима ті «безобрази», за які губернатор намагався звільнити мера міста.
Щоб відчути всі принади подорожі, вирушив у приморське місто маршруткою. Маршрутка, схоже, була лівою, хоч і відправлялася від Миколаївського автовокзалу.
Дорога на Кам'янку у ямах та вибоїнах. Бідний Мерседес кілька разів сильно гепнув. Здавалося, що, як мінімум, відваляться колеса. Від Кам'янки до Очакова дорога більш-менш, хоча й там зустрічаються ями.
На відміну від миколаївських (залізничного вокзалу, аеропорту та автовокзалу), на автовокзалі міста Очаків ведуться ремонтні роботи, хоча визначити, скільки це триватиме і коли він закінчиться, практично неможливо.
А от стан туалетних приміщень, розташованих у дворі, вразив навіть мене, старого яхтсмена, який за своє життя бачив різного.
Після того, як розібрався з виробничими питаннями та зустрівшись із старими друзями, вирушив у центр.
На центральній площі міста чисто, хоча й малолюдно, а на місці колишнього центрального гастроному красується відремонтований об'єкт з гучною назвою Кооп Маркет.
Поблизу міського ринку, колись славився своєю рибною продукцією. Нажаль, з риби лиш оселедець, та той у одному павільйоні.
Практично весь ринок завалено китайським та турецьким ширпотребом. У цьому Очаківському ринку нічим не відрізняється від миколаївського.
Незважаючи на те, що очільники області назвали місто депресивним, у ньому повним ходом триває ремонт церкви.
Туристична інфраструктура залишилася на рівні двадцятого століття. Не змінився вигляд готелю та баз відпочинку. Хоча в центрі міста завершується ремонт місцевого Hilton.
Особливу увагу заслуговує комплекс "Пілігрим", розташований просто біля моря.
Ось де, здається, ніколи не закінчується «життя» і не відчувається ніякої депресії.
Що стосується міського пляжу. Незважаючи на тридцятиградусну жару, на пляжі порожньо.
Деякі атрибути «культурного відпочинку» все ж помітні.
Дуже хотілося подивитися на колись улюблене місце прогулянок — причал порт-пункту Очаків. На жаль! Ворота виявились замкненими.
А колишня доглянута територія заросла некошеною травою.
Схоже, це чудове місце давно викреслено зі списку пам'яток міста.
Як наслідок, розпродаж навколишніх будинків.
Як пустує й «плацдарм» для будівництва заграджальної дамби, шедевр радянської наукової думки. Десять гектарів землі на березі лиману не використані, а рекреаційний потенціал цього місця важко переоцінити!
Колись «воєнний порт» порожній. Залишилися лише волноломи.
Але маяки Очакова справно працюють, заманюючи морські судна світлом своїх червоних огнів.
Місто було близьке до успіху. Площа порту Очаків, з моєї точки зору, була найкращою в проекті будівництва LNG-термінала. Цей об'єкт міг би дати потужний імпульс розвитку регіону, але знову, як і в далекі вже 70-ті роки минулого століття, будівництво великого об'єкта морської інфраструктури буде вестись в Одеській області. Це, напевне, головне поразка обласної влади за останні 10 років. Шкода!
До Парутино дорога так-сяк, розбита, але їхати можна. Але в Парутино вона закінчується.
Поблизу вказівника, що закликає проїжджих гостей відвідати перлину нашого краю — Олвію, величезні ями. Асфальтове покриття відсутнє. І так до самої Богданівки. Їздити по такій дорозі НЕЛЬЗЯ!
Упевнений, що за таких стан доріг в Очаківському районі жодні суперсучасні вітряки, жодна реклама не врятують ситуацію. Туристів і відпочивальників ні пряниками не заманити ні в місто-курорт Очаків, ні в Олвію, ні на Волоську косу.
Сергій Ісаков
Джерело: http://sergey-isakov.livejournal.com
