Історія Очаківської медицини

Щиро вітаємо медичних працівників Очаківського краю та ветеранів з професійним святом. Ми вдячні вам за те, що в найважчі хвилини ви приходите на допомогу та рятуєте наші життя. Бажаємо ще більшої відповідальності, сердечності та небайдужості до пацієнтів.

Перед організацією земської лікарні Очаків, як морський порт і фортеця, мав невеликий лазарет для військовослужбовців. У ньому лікувалися лише ті хворі, яким була необхідна невідкладна допомога. Інші відправлялися до Вітовського госпіталю Миколаївської губернії. Громадянам користуватися лазаретом заборонялося.

Фото з архіву музею ім. Суворова. Військовий лазарет. Початок XX століття.

Для забезпечення медичної допомоги жителям Очакова лікувальним управлінням Херсонської губернії у 1789 р. до міста було призначено лікаря, фельдшера та повитуху за рахунок держави. Міський лікар виконував судово-поліційні функції, слідкував за санітарним станом міста, базару та громадських місць, а фельдшер займався щепленнями від віспи. У 1859 р. Очаків мав міську лікарню та вільну аптеку. У зв'язку з зростанням населення міста у 1864 р. була відкрита лікарня на 10 ліжок для лікування інвалідів, літніх та хворих. Управа зобов'язала міського лікаря обслуговувати організовану лікарню. Стан її до передачі земству у 1865 р. був абсолютно несприятливим. За даними Одеської повітової земської управи лікарня перебувала у напівзруйнованій будівлі. Лікарських предметів та інструментів не вистачало не лише на 10 хворих. Їх бракувало за вимогами контори лікарні й на 3 осіб.
Підрядник не доставляв ні провізії, ні запасів, потрібних за розкладом.
Про діяльність лікарні в такому стані важко судити. За весь 1865 р. у ній лікувалося 28 осіб — рибалок, матросів та калек. Очаківська лікарня була єдиним закладом Херсонської губернії, яку земство взяло на себе за наказом громадської опіки. Міська управа лікарнею не цікавилася, не створювала умов для оздоровлення хворих і всіляко намагалася не приймати на лікування сільських жителів. У 1866 р. в Очаківській лікарні працювали лікар Іван Іванович Фотп і смотритель Єфрем Миронович Гербеєв.
Оскільки лікарнею користувалися лише городяни, Херсонське земство запропонувало Очаківській управі взяти лікарню на свій рахунок. Але не отримавши позитивних результатів від міського управління, Херсонське губернське земське управління взяло утримання лікарні на свій рахунок з правом прийому до лікарні й сільських жителів прилеглих сіл. Не маючи достатньої кількості коштів на утримання лікарні, як для городян, так і для сільських жителів, земське медичне управління вирішило закрити Очаківську лікарню та звернулося до уряду за правом на закриття. «... уряд, передаючи земським організаціям заведування благодійними установами, розраховував, що земство з відповідним співчуттям віднесеcя до цього питання та прийме необхідні заходи для поліпшення та розширення цих установ, але ні в якому разі не буде скорочувати або закривати відповідні заклади».
Таким чином, Очаківська лікарня залишилася за Херсонським губернським управлінням. Не знаходячи виходу з положення, яке склалося, воно передало лікарню в ведення Одеського земського управління. Для утримання лікарні була введена плата за лікування — 6 рублів за місяць, і з «хорошим» харчуванням — 9 рублів. І все ж коштів не вистачало. Тоді працівники лікарні зайнялися продажем гральних карт, отримуючи від цього певний відсоток зборів.

До 1869 р. в Очакові не було ні міського, ні земського лікаря. Медичну допомогу надавав фельдшер. Лише в 1872 р. була введена посада акушерки. Але населення міста зростало. У 1890 р. в місті проживало 6739 осіб.

Також зростала чисельність сільських мешканців, прикріплених до лікарні. У 1896 р. в місті земська лікарня на 17 ліжок, лікар, фельдшер та акушерка, вільна аптека та аптекарський магазин. У 1910 р. мешканців лікував міський лікар без чину Михайло-Мар’ян Едуардович Тарновський та земський лікар Мойсей-Наум Савельйович Грінблат.
За рік на медикаменти витрачалося 800 рублів і 50 рублів на інструментарій. Загалом на утримання лікарні міська управа виділяла в середньому 6 % асигнувань міської управи, решта 94 % — земство. До 1917 р. Очаківський лікарський округ надавав медичну допомогу 23529 мешканців, які проживали на території більш ніж 600 кв. км, Анчекракської та Ілінської волостей з радіусом обслуговування 38 км. У селі Ілінському був організований фельдшерський пункт. У земській лікарні довгий час працював демобілізований військово-морський лікар В.А. Калугін.

На фото: головний лікар Калугін — лікар-універсал (другий зліва), Калугіна — акушерка (у центрі), Трояновський — терапевт (другий справа), два фельдшера, шість медсестер (верхній ряд).

За рік Очаківську амбулаторію відвідало понад 10 тис. осіб, з них 37,6% становили фельдшерські прийоми. Стаціонарною медичною допомогою скористалося 349 хворих, з них 30% інфекційних, 14% венеричних, 13,6% з травматичними ушкодженнями. Смертність по лікарні становила 4,2% від кількості хворих. На кожні 1000 осіб населення реєструвалися 724 випадки захворювань. З них понад половина всіх випадків становили інфекційні та заразні хвороби — черевний та сипний тифи, дифтерія, холера, натуральна віспа, проказа, сифіліс, трахома та короста. У запущеному стані була медична допомога матері та дитини. Більше 95% всіх жінок народжувало вдома, хворі діти на лікування не приймалися. Загальна смертність населення становила 28–30 випадків на кожні 1000 осіб, а дитяча смертність — 374 випадки на 1000 новонароджених. Причиною смерті переважно були інфекційні захворювання, туберкульоз, травми.

До 1917 р. земська медицина займалася виключно лікуванням. Профілактикою інфекційних захворювань ніхто не цікавився. Губернське санітарне бюро, яке раніше існувало, утримувало в повіті одного санітарного лікаря, обов'язок якого включала реєстрацію інфекційних захворювань та отримання від священиків даних про кількість новонароджених та померлих. У період великих епідемій повітовий санітарний лікар мав право наймати епідемічного фельдшера та направляти його до будь-якого села для надання допомоги хворим інфекційними захворюваннями. На території сучасного Очаківського району до 1917 р. серед населення 16 разів лютувала епідемічна спалах холери. Смертність від холери досягала 47–50% від числа хворих; у більшості випадків помирали діти віком до 14 років. Іншою бідою серед населення були тифи та малярія. Багато страждань населення приносила епідемія натуральної віспи. Земська медицина була зобов'язана проводити серед населення тільки щеплення від віспи. Перші щеплення в Очакові були проведені в 1865 р. дітям від 3 до 14 років. Обов'язки щеплень від віспи покладалися на волostних фельдшерів та вчителів. До 1890 р. щеплення проводились резиновою лімфою крові людини «з ручки в ручку». Неписьменність фельдшерів та вчителів у проведенні щеплень змушувала визнати земську повітову управу. Часто з щепленнями від віспи прививали й заразні захворювання, особливо сифіліс. За даними повітової управи 30% учнів були заражені трахомою, велика кількість хворіла сифілісом та трахомою, а також коростою. Зусилля земських лікарів, їхні пропозиції щодо поліпшення санітарного стану та проведення протиепідемічних заходів натикалися на неприступну стіну.

За роки громадянської війни місто сильно постраждало. Свирепствували епідемії, люди помирали від хвороб та голоду. У той час у всьому районі діяла лише одна невелика лікарня. Населення обслуговували три лікаря з трьома помічниками, два фельдшери та медсестра.

У 1925 р. медичну допомогу мешканці міста отримували в райлікарні на 20 ліжок, де працювало 16 медпрацівників, з них 7 лікарів.
Перед війною медичне обслуговування населення здійснювали районна лікарня на 60 ліжок та амбулаторія. Діяли аптека, дитяча консультація. У місті працювали 27 медпрацівників, з них 8 лікарів. У 1950 р. у районній лікарні на 20 ліжок припадало 19 медпрацівників, з них 8 лікарів.

Головний вхід до старої лікарні по вул. Шкрептиєнко.

Стара поліклініка по вул. Шкрептиєнко (зараз музей Судковського)

У 1977 р. здано в експлуатацію новий лікувальний комплекс районної лікарні. У складі комплексу — чотириповерховий головний лікувальний корпус на 305 ліжок та двоповерхова будівля поліклінічного відділення на 500 відвідувань за зміну.

Урочисте відкриття нової ЦРБ. Головному лікарю Алешкову І.І. вручають символічний ключ..

У місті було дві аптеки та профілакторій на рибоконсервному комбінаті. У лікувальних закладах працювало 55 лікарів і 160 осіб середнього медперсоналу.
Так було…

Ж.Е. Кузнець, депутат міської ради,
 за матеріалами «ЧЗ» та Інтернету