Руїни острова бойових водолазів (ФОТО)
На мапі області Миколаївської є маленька крапка між Очаковом і Кінбурнською косою. Острів Первомайський – так називають цей штучний острів площею сім з половиною гектарів. Його історія оповита димом старих імперських пушок, байками про підготовку морського спецназу й легендами про інтерес до цього крихітного шматка суші доньки Леоніда Кучми та навіть міжнародного наркокартелю.
Сьогодні потрапити на острів Первомайський можна лише за великим впливом у військових колах. Частина, яка готувала бойових водолазів, давно переїхала на берег, але люди зі зброєю все ще несуть тут бойове чергування. Хоч охороняти вже ніщо – хіба саму історію.
«Розписи в церкві на острові Майському. Кажуть, під час їх освячення був Блаженніший Володимир. Давно хотів побувати на цьому таємничому, рукотворному острові. Нікому немає діла ні до Майського, ні до тих хлопців, що стерегуть каземати Едуарда Тотлебена. Повне запустіння. Хлопці, зберігайте те, що залишилося. Впевнений, ще дістануть руки», - описав свої враження в соцмережі директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій.
Первомайським островом став уже в радянську добу, а на початку його називали Батарейним. Росія тоді програла у Кримській війні, втратила на час можливість мати Чорноморський флот, і єдине, що залишалося – перекрити вхід до гирла Дніпровського лиману, захистивши тим самим верфи Миколаєва та Херсона. Лиман у цьому місці Очакова не прострілювався – снаряди не долітали, а Кінбурнська коса, що навпроти, виявилася невдалим місцем для будівництва берегової батареї. І тоді військові інженери вирішили намити посередині штучний острів.
В його будівництві було зайнято 900 людей. Спочатку вбили 40 свай, а потім засипали їх каменем та привозним ґрунтом. Зими возили по льоду, а коли ставало тепло, кожен рибалка або торговець, що виходив з Очакова, мав взяти з собою щось на споруджуваний острів. З цієї причини його назвали батарейним, і до 1881 року він уже був готовий для виконання поставлених завдань – мав причал, три лінії укріплених казематів та порохові погреби.
Останньою сторінкою в історії Батарейного острова стане 1905 рік, коли сюди в один із казематів привезуть лейтенанта Петра Шмідта.
Через рік його розстріляють на сусідньому острові Березань, де згодом радянська влада встановить пам'ятник, а на місце, де він перебував у ув'язненні, привезуть щоглу з броненосця «Потьомкін».
Сам же острів у революційних традиціях перейменують на Первомайський. Під час Другої світової війни він активно використовувався для оборони Одеси й пограбить багато життів.
Їх готували для проведення операцій у будь-якому куточку світу. Зараз, коли ветерани збираються разом, вони згадують гарячі дні Карибської кризи, країни Африки та інші гарячі точки, де довелося побувати. Але перш за все, що їм кидається в очі – це руйнація.
Таємничий острів прийшов у запустіння, й зараз не придатний для проживання.
Безмежна пітьма сирих казематів, де місцями збереглися фрески боєвого життя водолазів, справляє гнітюче враження.
Площад заріс травою, та й рибу в околицях острова давно не ловлять. Кажуть, що всьому винна перевантаження бокситів для глиноземного заводу. Вже багато років вона ведеться неподалік від цього місця, і від цього вся риба, мовляв, пішла.
Як нагадування про часи Холодної війни самотньо маячить будівля казарми. Коли її будували, помилилися в проекті, і через кілька років споруда не витримала випробувань кліматом.
Поблизу також пустельно виглядає корпус, у якому колись був збудований басейн для випробування новітніх розробок у допомогу бойовим водолазам. Тепер тут гуляє вітер, час від часу принісши звуки далекого минулого.
Не дивно, що в таких умовах розповзлися змії. І хоч фахівці стверджують, що вони цілком безпечні, особовий склад, який охороняє острів Первомайський, налаштований серйозно: нещодавно навіть привезли з материка їжаків, і зараз, кажуть, змій поменшало.
Життя острова обірвалося того дня, коли земснаряд, що заглиблював дно судноплавного каналу, перерізав силовий кабель, що з'єднував Первомайський із сушею. Усе погрузилося в холод і темряву.
Сьогодні є лише один шанс повернути острів до життя – розгорнути в Очакові основну базу Військово-Морських сил України. Самі військові стверджують, що місця вистачить для всіх. Тут уже розташовано кілька кораблів, прибулих із Севастополя. Крім того, зручне географічне положення, наявність рейду та славне історичне минуле цих місць роблять Очаків найкращим варіантом для українських моряків.
Місцева влада називає додатковим фактором – наявність поруч у Миколаєві виробничих потужностей для судоремонту. Слово за державою. Миколаївська область чекає стратегічного рішення, і єдиним промінчиком надії для всіх є крихітний силует маяка острова Первомайський.
Джерело: niklife.com.ua
