Очаків. Брандвахта

За часів правління Катерини ІІ отримав організаційне оформлення та ефективність дій митного нагляду на морі. Так само 20 листопада 1763 р. у інструкції вона писала: "На брандвахту визначити гідних службовців і веліти оглядати всі судна з повною відданістю, а щоб у дорозі з кораблів приховані товари на берег не заносилися. Щоб морським службам ніяких перешкод у досмотрах не чинили, - піддавати найсуворішому покаранню".

Охорона берегів Чорного моря в митному відношенні почалася у 1793 р. невдовзі після завоювання та остаточного приєднання Криму та будівництва Одеси. Дослідження тут здійснювалося також на підставі положення указу Катерини ІІ від 27 вересня 1788 р. про митну ланцюг та варту. На Чорному морі цей вид варти до 1823 р. був найманим. Таким чином, за порівняно короткий час Катерині ІІ вдалося суттєво посилити флот, який довів свою боєздатність не тільки у морських сутичках, але й у захисті економічних інтересів держави.

Брандвахта (нiм. brand — вогонь, wacht — караул). Судно, поставлене біля входу на рейд, у гавань чи канал та призначене для виконання сторожових обов'язків, регулювання та обліку руху суден та інших плавучих об'єктів, нагляду за виконанням ними митних, карантинних, рейдових та інших правил.

Брандвахта – у 19 столітті - це старе плавзасіб, що відслужив своє (зазвичай не самоходний) і стояв на «мёртвому» якорі. Багато суден і кораблів, які використовувалися для брандвахти, прожили славну добу.

Доповідь Мордвінова до Адміралтейської колегії 2 червня 1797 р.:

«…Телесні було передбачено створення берегових кордонів, що не дозволяли пристанища мати до берегів і постановлення від Очакова до Станислава судів брандвахтних, у виді один від одного, з тим, дабы вони наглядали над судами, що йдуть у карантин і повинні для цього за приход до Очакова, де стоїть перша брандвахта, піднімати червоний або інший прапор на щоглі, який би означив, що до нього ніяке гребне судно не повинно підходити, або з нього посилати на берег.»  

12 травня 1836 р. Височайше затверджене положення Комітету Міністрів «Про упразнення Очаківської карантинної застави, і про затвердження замість неї такої на Кінбурнській косі»:
П. 2 Щороку, перед відкриттям судоходства по Дніпру, командувати на брандвахту, проти Очакова що знаходиться, чиновника з Одеського центрального карантину, або офіцера карантинної варти, з тим, щоб чиновник сей до закінчення судоходства перебував без відлучення на брандвахті, занотовував усі судна та виконував над ними інші карантинні обряди. Окрім чиновника, мати завжди на брандвахті, для приведення судових людей до присяги, Священника, призначаючи його за найближчим розпорядженням місцевого цивільного та духовного начальства
П. 3 Необхідну на брандвахту команду призначати з флоту.
П. 4 Чиновнику, Священнику, а також нижнім чинам, на брандвахту направляваним, під час їх перебування здійснювати додаткові: першім двом — по 2 рублі, а останнім — по 25 копійок на добу з залишків карантинних сум по Одеському карантинному окрузі.

Після травня 1861 р. при Очаківській брандвахті для здійснення нагляду залишається чиновник із групою досмотрищиків. Очаківська митна застава перебуває у веденні начальника Одесi, а з 1882 р. – Південного митного округу.

Ось перелік деяких судів Очаківської брандвахти:

1873—1874 рр. Тендер «Березань»
Довжина 25 м. Ширина 6,1 м. Осадка 1,4 м. Водотоннаж 111/210 т (проектна/фактична). Корпус залізний. Закладена у 1852 р. у Миколаївському адміралтействі, спущена у 1853 р. У 1861 р. зачислена до складу судів Чорноморського флоту. У 1862—1872 рр. та в 1875—1879 рр. виконував гідрографічні роботи на Чорному морі та р. Буг. У 1873—1874 рр. була брандвахтою в Очакові. 18 грудня 1879 р. відчислена до Миколаївського порту. На 1902 р. називалася «плавучий маяк № 2».

1859— 1864 рр. Шхуна «Ай-Даг»
8 гармат. Довжина 28 м. Ширина 6,7 м. Осадка 2,7 м. Водотоннаж 175 т. Придбана у 1856 р. князем В.П. Кочубеєм. У 1859— 1864 рр. була брандвахтою на Очаківському рейді. У 1867 р. продана на злам. Виключена зі списків судів флоту 30 листопада 1868 р

1858 р. Яхта «Орианда»
10 гармат. Довжина 27,7 м. Ширина 7,6 м. Осадка 3,1 м. Заложена 15 липня 1836 р. у Миколаївському адміралтействі, спущена 29 травня 1837 р. У 1834–1836 плавала між портами Чорного моря. У 1838 та 1839 крейсувала біля берегів Абхазії. У 1840 плавала між портами Чорного та Азовського морів. У 1841–1847 та 1852 в складі ескадр перебувала у навчально-практичних плаваннях у Чорному морі. 20.04.1848 вирушила з Миколаєва до Балтики. 13.08 брала участь у гонці Санкт‑Петербурзького яхт‑клубу на 32 милі, виграла її і отримала імператорський приз. 4.09 вийшла з Кронштадта у зворотний шлях до Севастополя. У 1853 була в Очакові, а в 1854 та 1855 — у Миколаєві. У 1856 та 1857 ходила по Дніпровському лиману, Бугу та Чорному морю. У 1858 займала брандвахтний пост в Очакові. У 1859 продана на злам. Озброєння: шість 8-фунтових чавунних карронад.

1851 — 1853 рр. Транспорт «Суджук-Кале»
4 гармати. Довжина 21,1 м. Ширина 4,5 м. Колишній турецький транспорт. Захоплений у турків у 1837 р. біля Кавказького узбережжя. Тимберований у Севастополі в 1850 р. У 1851 — 1853 рр. був брандвахтою в Очакові. Виключений зі списків судів флоту в 1858 р.

1841 —1851 рр. Катер «Бистрий»
12/10 гармат. Довжина 16,3 м. Ширина 6,8 м. Осадка 3,4 м. У ряді документів числився тендером. Заложений 9 серпня 1832 р. у Севастопольському адміралтействі, спущений 28 травня 1833 р. У 1841 р. перетворено на ластове судно. У 1841—1851 рр. був брандвахтою в Очакові.

1819-1826 рр. Бриг «Олексій»
Розміри: довжина - 24,4 м, ширина - 7,6 м, осадка - 3,5 м. Водотоннаж: 8 орудий. Бриг був переобладнаний із однойменної бригантини в 1807 р., увійшов до складу Чорноморського Флоту. Брав участь у війні з Турцією 1806-1812 рр. В 1808 р. з ескадрою знаходився на Севастопольському рейді. З 22.04 по 06.05.1809 р. виходив у крейсерство, взяв у полон турецьке судно. У 1815-1817 рр. займав брандвахтний пост в Одесі, а в 1819-1826 рр. — у Очакові.

1801 р. Бригантина «Петро»
6 гармат. Довжина 24,7 м. Ширина 6,9 м. Осадка 2,6 м. У вересні — листопаді 1799 р. доставила війська з Одеси на Корфу. 2 червня 1800 р. повернулася до Одеси. У 1801 р. була брандвахтою у Очакові, а в 1802 р. — у Глибокій Пристані. Розібрана в 1804 р. у Миколаєві.

 1797 р. Бригантина «Миколай»
З 1797 р. була брандвахтою в Очакові. В 1800—1802 рр. здійснювала вантажні перевезення на Чорному морі

1795 та в 1798 рр. Бригантина «Фома»
У 1795 та в 1798 рр. була брандвахтою в Очакові, у 1796—1797 рр. та в 1802—1811 рр. — в Євпаторії. У 1800 р. перейшла з Севастополя на Корфу, а потім повернулася до Севастополя. У березні 1812 р. вийшла з Севастополя до Євпаторії, де мала стати брандвахтою, але 30 березня була викинута на берег біля озера Солоне та розбита хвилями.

1794—1799 рр. Фрегат «Легкий»
26 гармат. Довжина 30,5 м. Ширина 9,1 м. Осадка 4,3 м. Заложений 23 листопада 1790 р. на Миколаївській верфі, спущений 2 жовтня 1793 р. Будівельник А. Соколов. У 1794—1799 рр. був брандвахтою в Очакові. У липні — листопаді 1800 р. доставив із Миколаєва в Константинополь продовольство для ескадри Ф.Ф. Ушакова, що поверталася із Середземного моря. В 1801 — 1803 рр. перебував у Миколаєві, де й розібраний в 1804 р.

1792 — 1793 рр. Бригантина «Нікодим»
6 гармат. Довжина 21 м. Ширина 2 м. Осадка 3,5 м. Побудована в 1790 р. на Кременчугській верфі. У 1792 — 1793 рр. була брандвахтою у Очакові, а в 1794 р. — у Гаджибеї. У 1795-1797 рр. знаходилась у складі гребної ескадри. Розібрана в 1804 р. у Миколаєві.

Як бачимо, це були судна та кораблі (переважно) з достойною історією. А на брандвахту вони ставали вже на старості років.

Крім імен на бортах були й ті, хто служив на брандвахті. Хто ж із знаменитостей проходив службу на Очаківській брандвахті? Такових відомо четверо.

Даль Володимир Іванович(1801 — 1872)
Той самий Володимир Даль, автор Тлумачного словника живого великоруського мовлення. У 13 років він поступив до Петербурзького Морського корпусу. У 1819 р. випущений мічманом, вступив на службу у флот у Миколаєві. У цьому ж році розпочав збирати слова, вирази, загадки, що дивували його своїм значенням, незвичайним змістом, нез знайомим змістом.

У «Загальному морському списку» є така запис про мічмана В.Даля:
«1822 р. Був у кампанії на військовій брандвахті біля Очакова. 1823 та 1824. Перебував біля Миколаївського порту.» У подальшому Володимир Іванович змінив професію – став лікарем. Але при цьому виявився непоганим літератором.

Ось уривок із його твору «Конвойна команда», де згадується наше місто:

«На Чорному морі, попереч Очакова, є острів Ада (Первомайський), який укріпляли баттареями і в роботі цієї були кінбурнські кріпостні арештанти. Їх привезли на острів на баркасі. Настав час відпочинку: день жаркий, конвойні втомилися й розраховуючи на те, що арештанти з острова бігти не куди, кріпко збоїв). Арештанти, зговорившись, раптом кинулися на баркас, збили з нього двох або трьох сонних гребців, ухватили весла і відпливли, перш ніж конвойні встигли зібратися.»

Судковський Гаврило Діонісович (1814-1907)
Був переведений на посаду карантинного священника на Очаківську брандвахту, де перебував з 29.11.1845 по 11.12.1848. І трохи згодом протоеієрей Очаківського Свято-Николаївського собору. Батько талановитого мариніста Руфіна Гавриловича Судковського.

Був на службі на брандвахті також Врангель Фердинанд Фердинандович (1844—1919) — російський моряк, географ, гідрограф, метеоролог, історик, досліджувач Середземного, Чорного та Азовського морів, син контр-адмірала Ф.П. Врангеля, світоводного мореплавця та адмірала. Літом 1874 р. Врангель продовжив свої дослідження в наших краях.

За його вказівками на Адджигольському плавучому маяку та на Очаківській плавучій брандвахті щодня проводились спостереження за течіями, температурою та щільністю як на поверхні води, так і на деяких глибинах. Такі ж спостереження виконували офіцери промірної партії Черноморської гідрографічної експедиції у проміжках між своїми основними заняттями, занотовуючи дані в «особливі журнали».

Есмонт Михайло Самойлович (1830—1891)
Російський контр-адмірал, герой оборони Севастополя. Розпочав службу у 1846 р. юнкером Чорноморського флоту. Есмонт протягом двох років командував брандвахтенним тендером «Березань» на Очаківському рейді, а згодом у 1875 р. був переведений до 1-го Чорноморського флотського екіпажу Його Імператорської Височності. Командуючи, до 1880 р. пароходом «Сумск», Есмонт ходив Бугою та Дніпровським лиманом.

За часи до початку XX століття з брандвахти відправляли оглядати торгові судна, що заходять до порту та відходять із нього. Такий огляд «робився з метою уникнення зарази, контрабанди, беглих та різноманітних безладь, які судно може занести до порту». Проходячи повз брандвахту, будь-яке торговельне судно зобов'язане було зупинитися для огляду та прописки, без чого воно не могло ні увійти, ні вийти з порту. За порушення цього правила судно сплачувало значний штраф. Окрім цього брандвахта була зобов'язана надавати купецьким судам будь-яку допомогу (екстрену чи лоцманську). Усі військові порти Російської імперії мали брандвахти; з цивільних портів лише основні.

З часом брандвахту в Очакові ліквідували.

С.Кузнец
Газета «Очаківський тиждень» №62 листопад 2015