Очаків: гра у хованки з водою
У Очакові нарікання мешканців великих міст на відключення гарячої води звучать, як свіжий анекдот, - пише Інформаційно-аналітичний портал Ізвестія Миколаївські.
Тут і холодної води не завжди, особливо – влітку. Якщо у більш прохолодні сезони людей привчили до годинної подачі води – вранці з 6 до 8, в обід з 12 до 13 або до 14, а ввечері з 17 до 19 або з 18 до 22 (з приходом нового керівника водоканалу, А. Євтушенка, у вихідні ранкові години подачі удовжують до 11), то влітку передбачити, чи буде вода бодай за графіком, неможливо.
Перші сонячні дні налаштовують мешканців Очакова не на веселий настрій: це означає, що знадобляться миски, відра, пластикові пляшки та пульмани. Ввечері, як годиться, сім’я приймає душ, повечерявши, миє посуд, зливає, вибачте за подробиці, у туалет, і таким чином використані запаси води, якщо вода не з’явилася з п’ятої до десятого (так часто трапляється). Так, вранці доведеться вставати шостої, щоб набирати відра з мисками.
Зимою, восени, на ранній весні це завдання просте, бо протягом двох годин вода тече з добрим напором. А влітку ранок нічого не гарантує – можна стояти біля крана та відпускати голос, або взагалі нічого не «піймати», або набрати мізер — вода тече тонкою цівкою, якою язик не повертається назвати її ручейком.
Перш ніж увімкнути пральну машинку, варто двічі подумати: через слабкий напір води прання триватиме довше, і якщо цикл не встигне завершитися, доведеться вручну полоскати білизну, витрачаючи такий дорогий запас вже «зловленої» води.
Чому так? Відповідей кілька. Там, де мережа з’єднана з готелями, на літній період Очаківці змушені ділитися з відпочивальниками. По-друге — можливі ситуації з поривами та ремонтами. По-третє та найвагоміше — це полив городів. Оскільки в місті достатньо приватного сектору житла, влітку всі прагнуть виростити біля будинку щось із овочів. А у кого сад — той поливає дерева. А що ж, коли така спека? Про те, що десь нижче по лінії водопроводу сидить біля крана самотня бабуся Валя чи мати трьох дітей Ліда, очікуючи можливості набрати хоч помитися і зливати туалет — якось не думається. Також, мабуть, кожен городник розмірковує так: а що, як я буду відповідальним і не витрачу стільки води на свій участок, а мої сусіди собі не зобов'язуватимуть? Що я, як кажуть, найрозумніший? Тут виникає інше питання — нелегальні «врізки». Населення таким чином намагається «взяти реванш» у постачальників води за недопоставлену воду. Безкоштовною водою город поливати то набагато зручніше …
Насправді це дістало не лише міських водоканалів: коли в селах Очаківського району проводили ремонти, повністю замінювали мережі в селах за участі влади та громадських організацій, з землі з’являлися на світ Божий старі труби, схожі за формою на ялинку. До речі, у тих селах, де сільська рада проявила характер, знайшли кошти на спільну мережу, змусили мешканців замінити мережу у дворі та встановити облікові прилади — сьогодні таких глобальних проблем, як збитковість та неочікувані пориви, немає. Серед таких сіл — Чорноморка, Володимирівка.
Справедливості заради варто сказати: такі проблеми з водою не скрізь. За загадковим принципом у одному й тому ж районі (переважно береговому), у кого вода тече постійно, без графіків, мабуть, «самотоком», а у когось взагалі її немає по кілька днів. До перших, щасливчиків, ходять у гості родичі та друзі — як би смішно це не звучало, не «на пиво», а «на воду». Помитися, тобто.
У попередні роки очаківці навіть увійшли в життя черги за водою. Військові, маючи цистерну, та керівник одного з районних комунальних підприємств із таким же транспортом привозили людям питну воду. Здивовані відпочивальники, заради розваги, навіть фотографували таке диво, щоб потім показати родичам, що це не їхні вигадки.
Проблеми з водопостачанням уже давно стали візитною карткою Очакова. Протягом десятиліть місцевий водопостачальний канал є об’єктом наживи. Таке враження, що кожен новий керівник приходить лише для того, щоб «нагріти руки», оголосити підприємство банкротом і піти. За цей час посадили лише одного, та й той, кажуть, постраждав через гроші, які брав не лише для себе. Потім організовується нове підприємство з іншим ім’ям, і все знову: влітку — проблеми через спеку, взимку — через холод.
Старі мережі, повної карти яких немає, постійно «подають сюрпризи», пориви трапляються то там, то тут, а працівникам водоканалу доводиться героїчно ліквідовувати аварійні ситуації. А обіцяли ж ще за Круглова в місті цілодобову подачу води, пам’ятаєте, коли ремонтували Матросівський водогін, закопавши у полі немалі суми…
Тоді міський депутат Л. Васьков висловився на цю тему: поквартова подача води лише ще більше руйнує мережі, бо за відсутності води труби швидше ржавіють, а потім, коли вмикаються насоси, тиск пробиває слабкі місця і трапляються прориви. Краще замикувати мережу коло та відновити цілодобову подачу води. На це потрібні певні кошти, тому пропозиція залишилася без відповіді. Так і живуть в Очакові — завжди маючи стратегічний запас води.
Дуже популярними стали гідрофори, які спричиняють і спричиняють чимало конфліктів, наприклад: якщо мешканець першого поверху встановив для себе ємність об'ємом півтонни, і ще зробив це «на вході» води в будинок, то зрозуміло: коли з'являється вода, поки не заповниться ця ємність, у інших сусідів залежно від напору або не капне, або тече дуже слабко. Це, скажете, не може не дратувати, коли живеш так, на п'ятому поверсі, і «караулити» воду з шостої, а отримати її о восьмій — не дуже весело. Так з'являються нові «кайдашеві» сім’ї, або «Монтеккі з Капулетті», або самі придумайте приклад всепоглинаючої ненависті.
Водоканал повідомив: ті, хто мають у підвалах насоси, повинні обов’язково зареєструвати цей факт у водоканалі. Ентузіазму серед населення це не викликало… До того ж, просто ємності з насосом, який качає воду у квартиру, є й такі розумники, які встановлюють насос, відкачують воду із міської мережі у свій бак. Весною спокійний Очаків просто збурило повідомлення про підвищенні тарифів на воду. Люди навіть влаштували мітинг під будівлею міськвиконкому, коли там проходила сесія міської ради, яка мала затвердити новий тариф. Очаківці сміються істеричним сміхом, дивлячись у телевізор на обурених цінами киян. А 17 грн за куб — не хочете сплатити? Це при тому, що підняли лише ціну на саму воду, стоки залишили на попередньому рівні. Чому так дорого? Працівники водоканалу пояснюють, що собівартість води ще вище. Старі насоси занадто потужні для нинішньої кількості мешканців (установлювалися під час будівництва дамби і розраховувалися на, напевно, не вдвічі більшу кількість населення), і споживають багато електроенергії. А електроенергія зараз також подорожчала. Весною філія Миколаївобленерго за непогашення боргу почала відключати водоканал від електропостачання. У відповідь підприємство почало вмикати насоси тоді, коли мала можливість. А це траплялося близько половини десятого вечора. Потім — о четвертій чи п’ятій годині ранку…
Так, гра у прятки з водою розпочалася в Очакові цього року навіть не влітку. Міські активісти, після оголошення про підвищення тарифів, створили комісію та організували в водоканалі ретельну перевірку під гаслом: «Не дамо водоканалу банкротства». Керівництво водоканалу ніби намагається щось зробити, але ціна питання за десятки років бездіяльності та розкрадань досягла неймовірних розмірів. Тут не лише борг перед постачальниками електроенергії, погасити який розраховують за рахунок державної субвенції, але й необхідні кошти на ремонт мереж, заміну старого обладнання на менш енергоємне, про очисні споруди та каналізацію ми ще не торкалися. Для зниження собівартості води скорочено штат працівників, що не може не впливати на можливості надання послуг. Тактика латання дір уже себе не виправдала. Те, що точка кипіння вже досягнута, — зрозуміло.
Знайдуть виходи на водоканалі або обмежаться плаванням за течією? Чи зможуть місцеві активісти допомогти зрушити з місця цю купу проблем? Радує лише одне — люди нарешті не бояться говорити про те, що їх не влаштовує. Але поки гра у прятки з водою в Очакові здається безкінечною…
Джерело: Ізвестія Миколаївські
