У Миколаївських степах розквітли дикі іриси

У Миколаївських степах прийшла весна. На глинистих схилах давньої Ольвії та кам'янистих балках Бузького Гарду розпустилися перші в цьому році дикі іриси.

Фото неповторної палітри весни опублікували на своїх сторінках у Facebook відомий миколаївський еколог Олег Деркач та заступник завідувача культурного проєкту «Імпульс» на Південноукраїнській АЕС Богдан Грицевич.
Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» після зимового «несезону» зараз дивує не лише буйною степовою рослинністю, але й квітковими лугами, які яскравими плямами привертають увагу туристів.

Квітень — пора цвітіння цих диких квітів, які обрали для себе глинисті річкові схили у місці злиття Бузького лиману та Дніпра у районі руїн давньогрецького полісу. Тут їх налічується до 20 видів. І потрібно поспішати, бо степові іриси цвітуть недовго — всього одну-дві тижні, а потім в'януть.

Уздовж берегів Південного Бугу поблизу Південноукраїнська також зустрічаються дикі іриси (вони також називаються «петушки» та «касатики»).

Квіти обирають дикі умови, вони примхливі й бояться господарського освоєння територій, добування піску, випасу худоби та степових пожеж.

Усі луковичні види рослин розмножуються насінням, яке починає дозрівати після цвітіння. Насіння падає навколо рослини, і протягом двох-трьох років проростають. Буває, що багато туристів викопують цибулини ірисів і везуть їх додому, а потім дивуються, чому рослини не ростуть.

Крім того, іриси в'януть одразу після зрізання, і, на відміну від садових, не зберігаються у вазі з водою. Головне — не забувати, що дивовижні квіти занесені до Червоної книги. І краще взяти з собою на пам'ять світлини рослин, ніж швидко в'янучі букети.

Джерело: NikLife