Очаківська станція порятунку на водах

Вперше громадська думка про створення благодійної організації з порятунку людей, які терплять лихо на воді, виникла ще у 1789 р. Появою послужила трагічна загибель корабля «Адвентур» в Англії. На очах багатьох людей потонув увесь екіпаж із пасажирами. Але здійснення цього завдання — створення товариства порятунку людей під час корабельних аварій — відбулося лише у 1824 р.

У Росії ця думка виникла лише в 1866 р.

У 1892 р. товариство стало називатися «Імператорське Російське товариство порятунку на водах». Ніколаївське Окружне Товариство організовано 27 лютого 1873 р.

У 1875 р. була організована морська човнова станція в Очакові. Для подання сигналу про те, що терпляче лихо судно виявлено, малася гармата з боєприпасами, а також рятувальні ракети. Гребці-рятувальники комплектувалися з матросів. Начальник станції порятунку називався атаманом. Гребці-рятувальники вдягали червоні колпаки, щоб їх можна було відрізнити від звичайних громадян. Станція була обладнана аптечками у зручних ранцях. Гребці-рятувальники практикували часті виїзди для вправ у бурю, що давало гарні результати під час рятувальних робіт.

Будівництво станції порятунку

З того часу станція на вул. Цокуренка (нині Слобідська) перебуває на тій же самій місці.

Станція порятунку №1, нині єдина міська станція порятунку на водах. Справі порятунку людей на водах у нашому місті цього року виповнилося рівно 143 роки.

С. Кузнєц
Газета «Очаківський тиждень» №82 від 31 серпня 2018 р.
Фото з архівів В.Титаренка та А.Ступакова