Маяк, Слобідка…

Передній маяк створи маяків Березано-Очаковського коліна БДЛК. Побудований у 1826 році. Біла, кругла, кам'яна башня з чорною вертикальною смугою. Висота 19 м, над рівнем моря 38 м.

Історія Березансько-Очаківських маяків почалася у далекому 1826 році. До цього на період навігації для позначення входу до лиману в нічний час виставляли приблизно за 100 м на північний захід від краю Кінбурнської коси плавучий маяк. Проте через сильні шторми влітку, замерзання лиману взимку його доводилося знімати, що зовсім не влаштовувало моряків. Саме тоді в Очакові були побудовані освітлювальні маяки, які працювали за методом створу (передній і задній утворюють створ – пряму лінію). Капітан судна, що йде до берега, коректує свій курс таким чином, щоб і судно, і обидва маяки були на одній лінії.

Реконструйований у 1932 році, збільшено оптику та дальність видимості. Спочатку освітлювали газом ацетиленом. У 1955 році його перевели на електроосвітлення від батареї, а у 1965 році — на електропостачання від міських енергомереж. У нього свій код миготіння: 1,5 секунди світить, 1,5 секунди не світить.

«Я люблю сидіти біля вікна ще й тому, що звідси видно маяк. Це старий маяк. Я не знаю, скільки йому років. Він підноситься на тлі неба і здається прибульцем з іншого світу. Я багато разів дивився на нього і не раз мріяв побувати на цьому маяку. Але так і не був, хоч і провів усе дитинство, граючи з друзями біля його паркану. Від старих стін маяка віє старовиною й якоюсь містикою. Я чую, як за вікном гуляє вітер, чутно звук працюючого вітрогенератора на маяку. Зірки на небі не видно, усе затягнуто хмарами. Але маяк світить у моє вікно червоним світлом, і мені здається, що все зміниться, хоча поки я не знаю як. І я засинаю, як і багато моїх односельців зі Слобідки, під миготливий у кімнаті червоний світ маяка...»

Сергій Кузнєць
Газета «Очаківський тиждень» №111 від 11.09.2021 р.