Потемкінська могила. Походження очаківських назв
Такий давній топонім, що його багато хто вже й забув. І місце його розташування ми сьогодні можемо вказати лише приблизно. Звернемося до описів свідків, які бачили це місце власними очима.
«Дикі, пустельні, безжиттєві околиці Очакова. Простягається по обох боках довгою смугою обривистий берег, а над обривом височить точка, що носить монументальну назву — «Холм Потьомкіна». Н.І. Закревський. Мемуари Закревського були опубліковані в 1861 році в журналі "Морський збірник"
«За чотири вірсти на захід від Очакова, над морем, знаходиться в степу курган Суворова, а від нього на північний схід, на відстані близько двох вірст, простягається лінія курганів, з яких дальній — Потьомкінa.» (Матеріали для географії та статистики Росії. Складав генеральний штаб полковник А. Шмідт 1863 р.)
У «ЗАПИСКАХ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ І ДРЕВНОСТЕЙ» за 1894 р. П. Жиляєв пише, що «на міській землі Очакова курганів багато; уз дороги з Очакова в Бейкуш два кургани: перший за 3 вірсти від Очакова і за 1 версту від Бейкуша, назвaється Суворовською могилою, другий — майже біля моря, називається Потьомкіною могилою; обидва сажені по дві висоти і 10—12 сажнів у окружності; Суворовську могилу пробували розкопувати, але нічого не знайшли і кинули; споруду курганів місцеве населення приписує туркам і вірить, що саме в них і поблизу них турки закопували скарби».
«Головна квартира розташовувалася на березі Лимана між Березанню та Очаковом. Інші війська полукругом облягали місто від першого табору до головної квартири. Ліве крило було розгорнуто до Лиману, а праве — до дороги на Бендери. Справа від ставки на високому кургані знаходилася батарея, гармати якої були розставлені так, щоб стріляти по фортеці і по морю» - повідомляв Цебриков, присутній при штурмі міста в 1788 р.
М. Іванов. Табір Г. А. Потьомкіна під Очаківом
А що говорять або ще скажуть ці кургани поблизу Очакова, один із яких тепер називається ім'ям Суворова, а інший Потьомкіна? Можe бути колись розкопки їх і близьких до них місцевостей і тут відкриють сліди Ольвії, засипаної пилом віків і похованої у глині далеко раніше, ніж з'явилися претенденти на це місце, виправдовуючи свої претензії грандіозним для свого часу грецьким проектом та теорією необхідності боротьби між світом християнським і мусульманським» «Київська старовина» №12, 1888 г.
Підг. Сергій Кузнєць
Газета «Очаківський тиждень» №110 від 07.08.2021
