Проблема сміття на Кінбурнській косі

�Фото Данила Ільницького, зроблене 24 серпня в Національному природному парку «Білобережжя Святослава», знову підняло вічне питання сміття на Кінбурнській косі.

Щороку працівники парку «Білобережжя Святослава» проводять роботу з населенням, прибирають і ліквідують звалища на Кінбурнській косі. Проводяться місцеві екологічні акції, міжнародні акції, круглі столи, але ситуація залишається незмінною. Сміття не зменшується.

Основною причиною виникнення звалищ та забруднення навколишнього (заповідного!) середовища директор НПП «Білобережжя Святослава» Юрій Козловський вважає недобросовісну роботу баз відпочинку та Державного лісового господарства.

Про це він розповів журналісту Злочинності.НЕТ

 

- Територія Національного парку збігається з територією Державного лісового господарства, яке є постійним землекористувачем і також може надавати рекреаційні послуги. У той же час не слід знехтувати населені пункти, які не увійшли до Національного парку і є одним із найпотужніших джерел сміття.

Слід сказати, що в сільській раді до нині немає комунального підприємства, яке б займалося утилізацією відходів. Часто звучали виправдання чи обурення, що на території Кінбурнської коси, принаймні в межах Національного та регіональних парків, відсутній полігон для твердих побутових відходів. І ніби як, якби він існував, то у людей була б можливість, куди возити сміття. Але особисто я не бачу в цьому вирішення питання. Ми просто створимо великий осередок накопичення сміття. І ми всі прекрасно знаємо, що відбувається сьогодні з великими звалищами у тому ж Львові або поблизу Миколаєва. Як можна допустити таке на Кінбурні? На кордоні з такою природою, за такого напливу людей та відсутності логістики?

Національний парк провів, на нашу думку, дуже велику роботу. Не люблю хизуватися медалями, але я тривалий час працював у регіональному парку і знаю цю проблему. Сміття накопичувалося десятиліттями. Наприклад, у районі Римбів була звалища, яку визнали бесхазяйною. І з 2013 року її регулярно фотографували й виставляли в Інтернеті, мовляв, Національний парк розвів сміття. Ми залучили волонтерів, кілька років боролися за вирішення цієї проблеми, і на сьогодні це звалище ліквідоване. Вивезено близько 30 «КамАЗів» сміття, не витративши жодної копійки з бюджету.

Частина сміття вивозиться у Очаков, але перевезення по воді — не найкращий варіант. Тому основна маса вивозиться до Голої Пристані, де у НПП «Білобережжя Святослава» укладені договори. Сміття вивозиться регулярно, але з урахуванням збільшення кількості людей у літній період ідеальної чистоти немає.

Усі сили парку зосереджені на двох ділянках, де парк здійснює рекреаційну діяльність — Кінбурнська стрілка та Ковалівська сага. У цих місцях парк надає платні послуги, тож там встановлюють навіси, туалети, сміттєзбірники, і саме звідти сміття вивозиться в першу чергу.

Но дело в том, что кроме этого есть, как минимум, еще два субъекта, которые размещают людей.

- Перший суб'єкт — лісгосп, у якого теж є права і земля, берегова частина. Наше завдання — контролювати цей процес. У тому числі й щодо таких таборів, як відомий «Кінбурн-камп», де накопичувалися відходи. Вони діють за договорами з лісгоспом. Завдання парку у цій ситуації — виявляти, складати протоколи та інше. Але я бачу, що це не зовсім правильний шлях. Це потрібно робити, але я був ініціатором проведення круглих столів на території Кінбурна за участю всіх зацікавлених осіб.

Другий ще більш потужний джерело сміття — населені пункти та бази відпочинку, 99% яких, як правило, — нелегітимні, незаконні. Тобто люди займаються (бізнесом), але практично не несуть жодної відповідальності. І, на жаль, були факти, коли парк починав прибирати певні території; скажімо ту саму звалищу, про яку я розповідав, ми її зачистили, а через три дні туди завезли машину сміття й висипали. Бо дуже зручно: хтось вивозить, а вони з себе прибрали і туди завезли.

Сільська рада на сьогодні питання не вирішила — щодо створення комунального підприємства, яке б займалося вивезенням. Але тут справа не в тому, щоб когось звинувачувати або казати, що вони погані. Я ініціюю те, щоб підійти до вирішення цієї проблеми комплексно та системно. Підприємці, грубо кажучи, повинні розуміти, що вони «споживають» природу і «продають» її відпочивальникам, і якщо вона буде брудною, до них не поїдуть люди.

Нам сприяють підприємці, які працюють на Кінбурні та люблять косу. Навіть якщо взяти базу відпочинку «Пелікан», яка знаходиться у Покровці. З ними у нас є договір, вони допомагають з вивезенням сміття. І вони єдині — у кого є очисні споруди. Адже треба враховувати, що в населених пунктах ще більшу катастрофу, ніж тверді побутові відходи, несуть стоки. Бо на відміну від того ж Коблево, на Кінбурні всі стоки йдуть у пісок.