Очаківський стадіон «Артанія» запрошує на змагання

 

Комунальне підприємство Очаківської міської ради «Артанія», повернувшись у комунальну власність у 2016 році, запрошує до співпраці в організації проведення спортивних змагань, зборів, тренувань. На території «Артанії» є повномірне футбольне поле, навчально-тренувальне футбольне поле з штучним покриттям, тренажери, готельний комплекс, сауна.

Давайте ж згадаємо, як проходило становлення стадіону «Артанія»

У червні 1948 року за ініціативою комсомольців Очакова на вільному майдані, що примикав до вул. Красних партизан, було розпочато будівництво нового стадіону. Ентузіазм очаківців був настільки великим, що усі свої вихідні вони проводили на будівництві цього спортивного об'єкта. І до травневих свят 1950 року міський стадіон був готовий.

2 травня 1950 р. відбулося відкриття нового міського стадіону. У цей день проходили змагання з легкої атлетики (учасників було понад 200 осіб). Спортивні заходи завершились зустріччю футбольних команд міста. З того часу, до середини 80-х років, головна спортивна арена міста мала незмінний вигляд. У комплекс входили футбольне поле, волейбольний майданчик, бігові доріжки, сектор для стрибків у довжину; згодом з'явилися баскетбольні та гандбольні майданчики. Усе це було обгороджено кам'яним парканом висотою до зросту людини. Єдина трибуна з лавками розташовувалася на північному боці. Поруч був і головний вхід (той же й єдиний) – ворота та дві «калитки».

Міський стадіон. 1970-ті рр.

Часом на стадіоні встановлювалися скульптури на спортивну тематику, які раніше розміщувалися у центральному парку міста.

І вже значно пізніше, у 70-ті, у кутку південної трибуни на стику з піонерського табору «Очаківець» з'явилася калитка, через яку очаківці та гості міста ходили на пляж. А оскільки у нас люди не люблять обходити, їх шлях лежав через футбольне поле. Через це майже по діагоналі через всю площу проходила незаростаюча стежинка, що додавала незабутню вишуканість загальному вигляду головної спортивної арени міста. Неізменним атрибутом того стадіону став невеликий будиночок з чотирьох кімнат, у яких розміщувалися дві роздягальні (для господарів і гостей), суддівська та адміністративна.

29 жовтня 1976 р. бюро райкома партії та райвиконком прийняли спільне постанову, у якій відзначалася необхідність реконструкції, і було визначено обсяг робіт для кожного підприємства та організації на цьому об'єкті. Ця реконструкція, розпочата у 1977 р., мала зробити стадіон зручнішим для змагань та навчально-тренувального процесу.

Термін закінчення робіт визначали 30 квітня 1977 р, але все затягнулося до кінця року. Під трибуни було укладено ґрунт та облаштовані лавки, розпахано футбольне поле, засеяний і утрамбований газон, заасфальтовані бігові доріжки.

Через 10 років стадіон знову потребував капітального ремонту. І у 1985 році, коли були вирішені питання зі спорудженням Дніпро-Бузького гідроузла, роботи розпочалися. Активну участь брали майже всі підприємства та організації міста. Заново облаштували футбольне поле та бігові доріжки, провели водопостачання, відремонтували трибуни, замінили огорожу.

1 травня 1987 р. відбулося урочисте відкриття реконструйованого стадіону. Тепер він мав більш сучасний вигляд. Замість гандбольного поля тепер був тенісний корт. На місці баскетбольного та волейбольного майданчиків виросло двоповерхове приміщення, у якому розташовувалися: готель, роздягальні, власна котельня та інші приміщення. Східна (головна) трибуна вміщала 1700 глядачів, а нова Західна – 3260. Здавалося, на відкриття стадіону прийшло місто увесь. Очаківці сиділи й стояли навколо поля. І хоч погода того дня підкачала — вона не могла зіпсувати свято. Після урочистої та спортивно-розважальної програми відбулося головне дійство. На поле вийшли «Маяк» Очаків та «Динамо» Київ (ветерани).

1 травня 1987 р. Відкриття стадіону

Згодом наша головна футбольна арена стала місцем багатьох значних подій. На її полі грали ветерани збірної СРСР у 1988 році та у 1989 році, ветерани «Чорноморця», «Чорноморець» Одеса, «Металург» Запоріжжя, «Зоря» Ворошиловград, «Евіс» Миколаїв та багато інших. На цьому полі відбулася і єдина за всю історію очаківського футболу міжнародна гра «Маяк» Очаків – «Прогресул» Румунія. Тут грали клуби першої ліги українського футболу. Варто згадати, що одну гру у складі київського «Динамо»-2 на нашому стадіоні зіграв і Андрій Шевченко (у той час ще 16-річний хлопець, який мав великі надії) і забив один м'яч у наші ворота.

Також арену неодноразово використовували для інших культурно-масових заходів.

За матеріалами С. Кузнеця