Що в Очакові не здійснилося

�Очаків, як і будь-яке місто, із самого початку готовий до будь-яких проектів, відкритий для всіх архітектурних тенденцій і сміливих експериментів. Однак більшість планів так і не було втілено в життя — одні наштовхувалися на нестачу фінансів, інші забувалися під час зміни ідеології держави, а треті «шли на дно», зіштовхуючись із вічною проблемою — корупцією.

Міська влада на всіх етапах історії, діючи згідно з своїми обов'язками, щось планувала. Звичайно в межах своїх можливостей. Іноді за неї плани будували керівники вище, іноді вони їх руйнували.

«Прожекти» Очакова
Ймовірно, першим проєктом можна назвати схему «Плану проєктування міста на місці Очаківської фортеці» (ок. 1800 р.) складену невідомою нам рукою. Так було дано старт сміливим і авантюрним проєктам на очаківській землі.

Цегельний завод
Давня мрія, яка має місцеві традиції. Успішно реалізована до революції Алопським, що приніс славу продукції з місцевої глини. Згодом занепала через непрофесіоналізм послідовників. За останні двадцять років чулося кілька проєктів. Проєктанти вміло запудрювали мізки багатьом. Якої тільки вартості була ідея використати порт Очаків для транспортування продукції та військовий аеродром.

Останній проєкт з гучною назвою «Очаківська цегла» вже змінив кількох власників. Хоча мав реальну орендовану територію 23 га у районі газового господарства.

Зараз ці землі передані учасникам АТО.

Проєкт Дніпро-Бузького гідроузла

Проєкт Дніпро-Бузького гідроузла можна розглядати як гігантський пам'ятник безхазяйності. Дозволити його втілення в життя означало б викинути на вітер півтора мільярда народних грошей, змиритися з ще більшими витратами та закласти в бюджет країни величезні витрати на подолання найскладніших екологічних проблем" («Робітнича газета», 21 серпня 1987 року). 

Проєкт водогосподарського комплексу в цілому не був затверджений. Державна експертна комісія працювала. Головплан СРСР повернув його на доопрацювання переважно через недостатню природоохоронну обґрунтованість. І все ж роботи з створення Дніпро-Бузького гідроузла, що є складовою водогосподарського комплексу, розпочалися.

Ще в 1982 році було створено будівельне управління "ДніпроБугводстрой", у якому працювало близько 1800 осіб.

В Очакові було сформовано чотири рухомі мехколони та автобаза гідроузла. Розпочато підготовчі роботи щодо перекриття лиману. Будувався бетонно-асфальтовий завод, причал, тягнулася лінія електропостачання, замощувалася територія. Гроші, виділені на природоохоронні заходи, не освоювалися. Багато визначних учених, письменників, журналістів, широка громадськість висловлювалися проти будівництва.

Проєкт виявився шкідливим не лише з екологічної, але й з економічної точки зору. Він був орієнтований на екстенсивний розвиток: потреба в воді визначалася з розрахунку прямолінійного зростання її використання.

Залізниця
Генплан міста, розроблений у 1986 році, передбачав будівництво залізниці та залізничного вокзалу. На той час планувалося значне збільшення обсягів перевезень для будівництва Дніпро-Бузького гідроузла. Гідроузла не побудували, не вдалося й з залізницею. Генплан міста у 1993 році знову передбачав будівництво залізниці.

Залізнична колія ст. Ясна Заря – ст. Очаків за проєктом мала бути одноколійною та тупиковою. Роботати мала на тепловозній тязі. Довжина траси 71 км. Будівництво дороги дало б надійну транспортну систему, яка цілорічно забезпечувала б усі види вантажних та пасажирських перевезень. За концепцією пропонувалося будівництво під'їзного полотна до вантажного порту.
Цей проєкт було взято за основу ТОВ «Порт Очаків» і активно розробляється.

Античернобиль
План будівництва в Очаківському районі нового екологічно чистого міста виник на початку 90-х. Мета проєкту – створення нового міста в Україні, яке мало б стати прикладом формування екологічно чистого поселення та сприяти поступовому переходу від шкідливої діяльності людини до гуманітарного збереження та відродження порушеної екосистеми. Гігантська будівельна майданчик мала розміститись у с. Парутино безпосередньо біля центру давньої держави (іст. ЧЗ №24 від 25.02.93.)

Назва міста – Конкордія. На злитті двох лиманів. 45 км від Миколаєва та 20 км від Очакова. Проєкт передбачав будівництво: театру, кіноконцертних залів, університету, лікувально-профілактичних закладів, торгових точок.

Площа міста — 3 тис. кв. км. Кількість населення — 90–150 тис. осіб.

Головний натхненник Юрій Іванович Писковський, знаний український градостроїтець — ініціатор та організатор проведення міжнародного конкурсу на місто майбутнього «Екополіс», Античернобиль – XXI століття, «Конкордія» (1991 рік), член міжнародного журі.

Організатор Ради головних архітекторів міст України, його голова до 1996 року. Не судилося. Проти висловилися багато видатних археологів (за останні 20 років знищено 90 % археологічних пам'яток олвійської держави).

Місто-курорт
На початку 90-х Очаків отримав статус міста обласного підпорядкування. Це був першим кроком до омріяної мети – стати містом-курортом. Генплан 1993 року основною метою передбачав розвиток Очакова в цьому напрямку, причому у комплексі з Чорноморкою та Лагерною косою. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.96 р. № 1576 «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», Очаків, правда тільки на папері, став таким населеним пунктом. Розвиток Очакова у сторону омріяної мети в останні роки не те що сповільнився, воно йде у зворотному напрямку. З тяжким боротьбою виживають великі КОУ. Вже давно вони працюють у кращому разі лише кілька місяців на рік. Матеріально-технічна база давно застаріла. Відпочивальники, окрім сонця, хочуть чистого моря, чистого піску, чистого міста. Не кажучи вже про те, куди піти крім пляжу. Більш розвиненим стає приватний сектор. Помітно зросло число мешканців з інших міст, які викупили у очаківців приватні будинки та квартири. Такі бачили лише влітку, а інше час за їхньою власністю доглядають сусіди. Очаків стає провінційним дачним містечком, а не курортом.

Набережна
Питання будівництва набережної у нашому місті виникало давно. У кожного приморського міста є така вулиця. А у нас немає. Ідея проектування набережної з'явилася у 70-х. Причому під знесення та упорядкування потрапляла половина вулиці Цокуренка, що викликало певний резонанс серед мешканців Слобідки, обізнаних у намірах міської влади. Розвиток ідеї вимагав великих коштів. Проте сьогодні їх потрібно ще більше.

«Стена»
Проєкт забудови намивної території у районі вул. Красних партизан. Початок 90-х. За ініціативи одного з депутатів міської ради М. проект розробили московські «спеціалісти» (невелика установа з гучною назвою, що складається з кількох осіб і розташована у підвалі, але в Москві). Проєкт називався «Стіна». Уздовж берегa Намиву передбачалася основна забудова: готелі, курортно-оздоровчі заклади, заклади для відпочинку та розваг, вертолітний майданчик, відкриті басейни (які повинні були функціонувати й узимку). Середина території — як парк. Головний вхід зі сторони військового порту. Ескізний проєкт довго висів у холі другого поверху міськвиконкому. Гарний утопічний проєкт, особливо якщо подивитися на нього сьогоднішнім поглядом — ніколи б не окупився.

Нове будівля РУС
«Продаю недобудовану окремо стоячу будівлю в центрі міста Очакова, берег Чорного моря. Поруч держадміністрація, центральний парк, дуже центрі та людне місце. Планувалося будівництво 3-поверхової нежитлової будівлі площею 3000 кв.м., господарські споруди (гаражі, майстерні, склади). Будівля розташована на ділянці 40 соток, вся територія огороджена дерев'яним забором. До основного будинку також відносяться будівлі гаражів, допоміжних приміщень. Можливо використати, як під будівництво житлового будинку, так і комерційного об'єкта. Будівля добре просматривається. Ціна 220 000 доларів США.(з послугами Агентства) Ексклюзивні права на продаж цього об'єкта належать УТБ Миколаївська Нерухомість 2000» Таке оголошення можна зустріти на сторінках Інтернету про наше недобудоване будівлю нового районного вузла зв'язку.

Будинок з геліоустановкою
Ще навчавшись у 10-м класі, пам'ятаю, як вирізав зі газети «Труд» невеличку замітку з 4-ї сторінки для традиційної тоді перед заняттями, у понеділок, політичної інформації. У невеликій замітці читачів інформували про те, що в експериментальному порядку в двох містах СРСР — Мурманську та Очакові — розпочато будівництво житлових будинків з геліоустановками, які розташовувалися на дахах.  

Ідея правильна, але як виявилося, невиконна в наших умовах. Просто якось забули злити воду взимку, і система зламалася. Будинок знову почав опалюватися котельнею.

Батареї зняли, а фундаменти від них прибрали тільки в минулому 2010 р., коли ремонтували дах.

Ресторан на воді. Дебаркадер
Мешканець Очакова М. на початку 80-х приніс на міський пляж буксир «Чуваш» та дебаркадер, «Чуваш». 
У плани входило відкриття на другому готелю та ресторану. Про відкриття ресторану повідомляла газета «Чорноморська зірка». Цей матеріал вийшов 1-го квітня. Так партійний орган хотів підштовхнути господаря на хоч які-небудь дії з плавзасобами, які зіпсували пляж. Не допомогло. Надалі буксир продали, а дебаркадер, що застряг глибоко в пісок, та ще й мав тріщину з одного борта, залишили. Налаштування розібрали, метал зрізали. В результаті втратили велику частину Госпітального пляжу.

Об'їзна дорога
Рух вантажного автотранспорту генеральним планом 1993 року передбачалося здійснювати вздовж обхідної дороги. Обхідна дорога планувалася пройти на півночі від міста та мати зв'язок із дорогами державного значення, що ведуть до Миколаєва, з автодорогою місцевого значення на Чорноморку. Довжина 5 км. Частину зробили та залишили.

«Поющий» фонтан
Убачивши таку красу на одному кавказькому курорті, мешканець нашого міста запалав ідеєю. Так, що знайшов автора проєкту і той за його проханням прибув до нашого міста та навіть розпочав роботи з проєктування. Для розташування фонтану обрали місце на вул. 50-річчя Жовтня навпроти ЗАГСу. Ще трішки — і фонтан був би. Але тут втрутилася перебудова і про фонтан довелося забути.

P.S. Замість співочого, в Очакові з'явився звичайний фонтан. Проєкт просувався важко: незадоволені владою, рівнем життя, відсутністю води та просто противники нового як могли очорняли проєкт. Але фонтан на центральній площі Очакова запрацював і швидко став «усім улюбленцем».

Районна котельня
Проєктувалося ліквідувати малопотужні котельні та використовувати їх під теплові пункти. Для забезпечення теплом малоквартирні та багатоквартирні будівлі планувалося будівництво районної котельні в районі вулиці Потьомкіна потужністю 20 Гкал/рік. До слова, будівництво котельні було розпочато та виконано на 75%. Але знову вплинуло ставлення до малих котельних.

Яхт-клуб
Ідея належала легендарному ректору НКІ з 1975 по 1993 рр. Михайлу Миколайовичу Александрову. Це була його мрія — смілива і дуже, якщо можна так сказати, своєчасна. Наприкінці 80-х років для вітрильного спорту в Миколаєві настали нелегкі часи: один за одним закривалися заводські яхт-клуби, пролунала реорганізація спортоб'єднань. Александров був фанатом яхт. Він висунув пропозицію будівництва яхт-клубу в Очакові між базою відпочинку НКІ та портовим пунктом, з викупом для цього розташованих поруч приватних будинків. Але після його смерті ідея померла. Хоча ні — ідею намагалися втілити ще двічі — але тут свою роль зіграла зросла громадянська активність населення, яке не допустило забудову пляжної території.

Від редакції: Не зважаючи на те, що яхт-клуб не був збудований, вітрильний спорт в Очакові все ж набирає обертів. У 2017 році відкрита секція, яку очолює тренер Шуст Сергій Віталійович. Збірна команда Очакова вже брала участь у Чемпіонаті України.

Водовод Збур'євка-Очаків
Недостаток власної води Очаків намагався поповнити за рахунок сусідів у Херсонській області, які мали надлишок даного продукту. Дано згоду на проєкт збур'євці на початку 90-х раптом передумали: не дамо — раптом води самим не вистачить. Часи були неспокійні. Ідею залишили. Хоча дві гілки водогону через найдужчий відрізок (Дніпро-Бузький лиман) проложили. Водогін на початку цього століття демонтовано.

Зміни в природі вносять свої корективи. Кажуть: у Збур'євці вже настільки надмірна волога, що сусіди вже самі радо поділилися б з кимось. Але час пішов, минулого не повернеш.

P.S. Після невдачі з водогоном Збур'євка-Очаків пошуки води з боку продовжувалися. У 1993 році з'явилася перспектива отримати воду з Новоодеського району. Було проведено проектно-пошукові роботи з водозабору с. Варюшино-Очаків. Був надій, що вдасться проложити нитку водогону до знемученого спраглого Очакова. Невиданні темпи інфляції поставили хрест на проєкті.

Дорога в нікуди
Неочікуваний глухий кінець чекає екстремальних автолюбителів, які наважаться проїхати, начебто прекрасною асфальтовою дорогою по вулиці Дніпровській, стартуючи від бази комбінату комунальних підприємств у бік центру. Приблизно через кілометр асфальт раптово обривається, переходить на вимощений щебінь, звужується і, пройшовши через балку над військовим портом, зникає перед колишнім дрібнооптовим магазином.

Це — залишки незавершеної вулиці, яку будували наприкінці 1980-х. Дорогу споруджували, щоб зменшити навантаження на основні магістралі. Провели частину дороги, а потім будівельники зупинилися перед житловими та виробничими будівлями. На знесення цих об'єктів грошей не вистачило, тому трасса так і залишилася незавершеною.

Меморіал Перемоги
Планувалося створення в Очакові великого меморіального комплексу в районі п. Західний з основним входом зі сторони розв'язки Чорноморка — Турбаза, алеями та пам'ятником. Меморіал мав займати територію від дороги на Чорноморку до так званого «паркa Любові». До речі, парк єдине, що було реалізовано за даним проєктом і має офіційну назву Парк Перемоги.

Морський музей України-ДОФ
За підтримки Президента України було прийнято рішення про організацію Морського музею України на базі низки не діючих музейних закладів та об'єктів культури. Відповідно до програми розвитку Морського музею у м. Керчі та філіалів музею в м. Одеса (територія Пасажирського комплексу Морського вокзалу), м. Очаків (на базі не діючого музею ім. П.П.Шмідта), Чорноморськa ( підводно-археологічний заповідник «Тарханкут»).

Головна мета діяльності експозиції - комплексне вивчення підводної культурної спадщини України, проведення у галузі фундаментальних та навчальних наукових досліджень, збереження та використання підводних пам'яток. Директор Департаменту підводної спадщини Інституту archeології НАН України Сергій Воронов неодноразово був у Очакові. Багато з того, що знайдено або буде знайдено, планувалося розмістити в Очаківському музеї. За словами С.Воронова, всі ці знахідки, після консервації, будуть виставлені як експонати в Музеї підводної археології.

Як зазвичай — не складлося. Будівлю ДОФа спочатку передали Департаменту, а згодом, бачачи, що будівля руйнується та розбирається, рішенням сесії повернули у комунальну власність.

Ми мимоволі можемо згадати і будівництво заводу з металобрухту на намиві, і лінію міського тролейбуса, і новий музей Суворова в районі вулиць Бебеля-Суворова, і набережну рибколгоспу «Чорноморець» по Цокуренка 125, і пам'ятник на куті 60-річчя СРСР (нині Будівельників) — Першотравневій. Або зовсім свіжі об'єкти: універмаг побутової техніки на місці літнього кінотеатру «Чорноморець» та супермаркет на Дегтярівській. І ще багато чого. Життя не стоїть на місці. Зараз все частіше з'являються люди з новими проєктами. Напевно, час такий. Які з них залишаться на словах і на папері, побачимо з часом. Очаківу не звикати.

Кузнець С.В.,
депутат міської ради