Як англійці викрали «Суворова»

Багато хто пам'ятає бюст Суворова на Кінбурнській косі. Це, напевно, було єдиним, що нагадувало про знамениті події російсько-турецької війни на Кінбурні. Але, як часто трапляється останнім часом, до історії ставляться не однозначно. Він зник. І залишився тільки в пам'яті та на фотографіях недавнього минулого. Але зник не вперше. Погляньмо…

Ранньою весною 1830 року до Санкт\-Петербурга з службових справ прибув полковник Іван Буталов, комендант Кінбурнської фортеці. Уладивши свої справи у військовому відомстві, він добився аудієнції у одного з впливових чиновників — генерал-губернатора Санкт\-Петербурга Олександра Аркадійовича Суворова. Коли внук Суворова дізнався, що полковник служив дідові і ходив з ним в італійський похід, боровся в Швейцарських Альпах з військами французького генерала Массена, прихильність до нього стала привітнішою. Суть свого візиту Буталов виклав коротко: «На Кінбурнській косі необхідно встановити пам'ятник Олександру Васильовичу на честь 50-річчя перемоги над турками 1 жовтня 1787 року».

Не відкладаючи справу у довгий ящик, буквально на другий день Олександр Аркадійович Суворов разом із комендантом відправився до Академії мистецтв. Президент Академії порекомендував сановнику відлити бронзовий бюст діда за моделлю скульптора Демут-Малиновського.

Олександр Аркадійович дуже ревно ставився до пам'яті свого великого діда, збираючи реліквії, пов'язані з ним. Тому не дивно, що бюст Суворова він супроводжував особисто: від Балтики до Чорного моря. Літом 1832 року на парадному плацу Кінбурнської фортеці з усіма військовими почестями було відкрито пам'ятник полководцю: бюст на постаменті, обрамлений вкопаними трофейними турецькими гарматами.

Дальша доля пам'ятника полководцю Суворову була драматичною. Йому судилося просто простояти всього два з лишнім десятиліттям.

Весною 1854 року на траверзі Кінбурнської занурили якоря чотири кораблі Королівського флоту Великої Британії. Зношена фортеця «часів Очакова й підкорення Криму» з мізерним гарнізоном та застарілими знаряддями не могла протистояти англійським кораблям і здалася.

Англійці вели себе далеко не по-джентльменськи: вони вивезли із фортеці усе — до цвяха, у тому числі бюст Суворова, не забувши прихопити трофейні турецькі гармати майже столітнього віку.
З того часу бюст Олександра Суворова не «засвітився» ні на аукціонах антикваріату, ні в каталогах.

Минуло півтора століття. Місце бойової слави суворовських солдат — Кінбурнська фортеця — засипане піском і заросле диким травою.

Пам'ятники Суворову мінялися.

У 1950–му році — це була плита з написом: «Тут буде споруджено обеліск російської військової слави на честь суворовської перемоги над турецькими військами в 1787 році. На пам'ять 150-річчя смерті А.В. Суворова»

У 1967 році було відкрито пам'ятник з бюстом із залізобетону (скульптора Демут-Малиновського В.І.)

У 1989 році — бронзовий бюст, встановлений на трьохметровому постаменті з рожевого граніту.

У 2007 році — на місці викраденого шедевра встановлено пам'ятний знак.

Кузнєць С.В.
за матеріалами Інтернету