Що буде з таємничим островом Першотравневий або Історія, яку може розмити морем

Таємничий острів Першотравневий — це острів, який ніколи не зображували на картах. Чи зникне те місце, де військові, першими на флоті, присягнули вірності народові України. Будоражаюча енергія Майського острова та його святині... (ПБ Алієвої Радмелли на Преступності.НЕТ)

Першотравня вже понад сто років існує під різними назвами – День міжнародної солідарності трудящих, День весни, День праці – є державним святом трудящих у багатьох країнах світу. 1 травня є офіційним державним святом у 86 країнах світу.

Але дуже захопливо побувати саме 1 травня на таємничому острові біля берегів Чорного моря, де солдат перетворювали на "людей-амфібій".

Острів Майський розташований у гирлі Дніпровсько-Бузького лиману, де він з'єднується з солоними водами Чорного моря. Ті, хто потрапляли на його береги через свій військовий обов'язок, підписували документ, зобов'язуючись не розголошувати його таємниці.

Цей острів ніколи не зображували на географічних картах, хоча він добре помітний із очаківських берегів та з інших приморських курортів. Про його існування раніше мало знали навіть усюдисущий американські спецслужби, а історія загадкової території зберігає безліч таємниць та легенд.

Ураховуючи закритість інформації, історія виникнення острова або загублена, або її не розголошують. Відомо, що півторакілометровий острів був створений штучно – як форпост, який перешкоджав шлях турецьким кораблям у Дніпровсько-Бузький лиман. Щодо «авторства» створення цього острова існує кілька версій.

За однією з них ідея створення острова належала генералісімусу Олександру Суворову, якого підтримала Катерина II. Інші джерела приписують створення острова видатному інженеру генерал-ад'ютанту Едуарду Тотлебену. Відомо, що острів існував уже під час російсько-турецької війни 1877-1878 років.

Цей острів наповнений потужною енергією...

Якщо вам вдасться пройтися по ньому хоч раз, ви ніколи не забудете ті емоції, ті враження, які наводить вам Першотравневий острів. Наче ви будете присутні у ту пору, коли в тих казематах перед стратою сидів лейтенант Шмідт, очоливший повстання на Чорноморському флоті.

Фортеця Майського — територія, на якій хочеться слухати історії та міфи, переносячись у той час, коли тут кипіло життя. Незважаючи на те, що будівлі з часом починають руйнуватися, тунелі чудово збереглися.

Колись, на Майському спецназівці освоювали спеціальності топографа, водолаза, парашютиста, підривника, водія, кулеметчика, снайпера, гідроакустика та ін. Особливість полягала в тому, що потрібно одночасно відчувати себе як «риба у воді і як орел у небі».

Також військові розповідають, що групу приблизно з 6-8 осіб скидали в незнайому місцевість з обмеженим запасом продовольства та озброєння. Протягом суворо визначеного часу потрібно було виконати навчальне завдання – підірвати склад або міст, проникнути на секретний об'єкт або запобігти теракту та повернутися назад.

Сьогодні острів досить озеленений, тому там водяться степові гадюки. Існує така легенда, що спецназівців навчали вживати в їжу жаб та гадюк, тому раніше їх на острові майже не було.

На березі острова також видніється святиня морів — маяк, який належить усім, але залишається неприкосненим.

Поблизу нього пам'ятник "Вічна пам'ять морякам", де солдати увічнили імена своїх побратимів. Кажуть, що загиблих ховали прямо на території острова.

Однією з гідних традицій спецназівців — священна пам'ять про своїх побратимів-Героїв.

У день народження частини та під час святкування Дня ВМС обов'язково згадують мічмана Юрія Володимировича Поліщука, який загинув під час рятувальних робіт на затонулому теплоході «Адмірал Нахімов», та майора Олександра Олександровича Придатка, який трагічно загинув під час виконання навчально-бойового завдання.

Доля занедбаного острова хвилює кожного поважного очаківця. Хтось іноді й публічно згадує про Майський і пропонує різні варіанти його подальшого використання.

Одні кажуть про можливість перетворити острів на туристичний об'єкт із музеєм та окремим туристичним маршрутом, інші - пропонують перетворити острів на центр для наркозалежних, а хтось хоче створити престижну територію відпочинку для заможних українців та іноземців.

Поки острів перебуває у власності Міністерства оборони, і саме цьому відомству вирішувати, як і з якою метою використовувати легендарний Майський.

Цей острів — це жива історія, яку можуть продати вандалам, з меркантильними поглядами на життя... Ми не повинні втрачати й забувати свою історію... Адже ця історія надто серйозна, щоб довіряти її дріб'язковим людям з переповненими кишенями грошей. Адже тому вони й багаті, що дріб'язкові… Дізнавшись багатство, навчився відбирати, дізнавшись бідність — навчився дарувати.

Ми повинні цінувати те, що маємо. Адже наше багатство — це наша історія, наша сила духу, наша територія. Є багатий чоловік — як бідний… і бідний — як мільйонер. Не завжди ми будемо за межею бідності. Настане момент, коли молоді патріоти візьмуть усе в свої руки та почнуть будувати нову, сильну країну, не руйнуючи історію.

Іноді корабель перестає тонути, як тільки його покидають щури.. Нам потрібно вчитися у м'яча. Так — саме у м'яча. Адже чим сильніше його б’ють, тим вище він злітає.

Збудуйте свою мрію самі, бо якщо ви цього не зробите, обов'язково знайдеться той, хто найме вас, щоб побудувати свою.

Джерело:
особистий блог
Алієвої Радмелли