Пам'яті протоієрея Степана Михайлюка
"Не забудуться мені дні щасливої пори,
Коли трудились не шкодуючи себе,
Щоб у жорстокому байдужому світі
Додавалось хоч трішки добра!"
СУМУЄМО РАЗОМ З ОЧАКІВЦЯМИ!
Покинув земне життя прекрасна людина, добрий друг і сподвижник, кавалер Ордену Миру, Почесний громадянин Очакова, багаторічний благочинний Очаківського округу митрофорний протоієрей Степан (Михайлюк).
Михайлюк Степан Іванович, протоієрей
Дата народження: 25.06.1948
День тезоіменитства: 25.06
Дата хиротонії: 5.05.1982
Місце служіння: Свято-Миколаївський храм, м. Очаків (вул. 8 Березня, 1), настоятель (з 7.09.1987)
Остання нагорода: право служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими Вратами до Херувимської пісні
Перше знайомство отця Степана із семирічним хлопчиком, який приїхав у гості до бабусі, сталося в 1989 році після Божественної Літургії. Але справжнє пізнання душі пастиря та плідне співробітництво почалося через двадцять років.
З цікавістю протоієрей ставився до історії стародавнього міста, що налічує 2600 років свого існування. Усі мої п’ять книжок про Очаків отримали його душевне схвалення, поповнивши домашню бібліотеку учителя християнської віри. Будучи гостинним господарем він та вірна супутниця матушка Любов створювали для гостей чудову атмосферу духовної єдності, що об'єднувала людей різних професій та поглядів під склепіннями Свято-Миколаївської церкви, яку ми опікуємо.
Безкорисна сутність цієї людини проявлялася у всьому, починаючи від більш ніж скромних умов життя у крихітному будинку без зручностей (без ванни, душа, туалету на вулиці), відсутності автомобіля до його жертовності на користь хворих та знедолених громадян.
Роки й хвороби брали верх, але твердый дух отца Степана был не сломим. Забытый своим архиереем, священниками, которым он дал кров и возможность благополучного служения на солнечной богатой земле Белобережья, чиновниками, часто обижавшими и обделявшими священника, он оставался милосердным и добр ко всем.
Спаситель возвещает нам, что у Бога нет МЁРТВЫХ, но все ЖИВЫ!
Спаситель возвестає нам, що у Бога немає мертвых, а всі живі!
Високопреподобный пастырь навсегда останется живым в сердцах и памяти прихожан, учеников и сподвижников.
Високопреосвященний пастир назавжди залишиться живим у серцях і пам'яті прихожан, учнів та сподвижників.
Царство Небесне відкриє йому свої ворота!
