Олександр Торговицький. Походження з Очакова.

Народився він у 1884 р. в Очакові. З дитячих років полюбляв піти до моря і, сидячи на берегові, зачаровано слідкувати за проходящими мимо суднами. Тут і з’явилося у Олександра Торговицького бажання самостійно побудувати бодай човен. Поговорив із товаришами (розумів, що без допомоги буде важко), і без зволікання взявся за діло. Керівник бригади босоногих виявився дотепним, і внаслідок напруженої праці з’явилася мініатюрна плоскодонна шаланда.

Очаківська шаланда

Це було перше судно, побудоване А. Торговицким. Уся компанія виходила на ньому в море, уявляючи себе мореплавцями. Радості не було меж. Однак невдовзі «походи» були припинені: батьки хлопців, налякані думками про можливі трагічні наслідки такого спілкування їхніх синів із морем, підбурили рибалок, і ті забрали творіння дитячих рук та затопили.

Коли настав час А. Торговицкому здобувати спеціальність, він разом із батьком та матір’ю переїжджає до Миколаєва й вступає до ремісничого училища. Оволодівши професією, Олександр Олександрович став працювати креслярем у конструкторському бюро найбільшого в місті суднобудівного заводу (нині ЧСЗ).

Торговицький у різні роки творив судна-переможці парусних змагань. Деякі створені ним яхти дивували своєрідністю конструкції. Наприклад, «Сорванець» був плоскодонним, відкритим, низьковідливним, з невеликим підйомом днища в носу й кормі, широким транцем, крутою лінією обводів і загостреною носовою часткою швертботом, довжиною 9 м 9 см, шириною 2 м 54 см, осадкою 1 м 52 см, парусністю 43,9 квадратних метра, довгими гафелем та гиком, коротким бушпритом. Швертом слугувала висувна сталево́я пластина товщиною 12 мм. Інша, що опускалася у колодязь, виконувала функцію керма. Характеристики парусів, шверта й керма з точки зору аерогідродинаміки здавалося, не витримували критики. Яхта ж відмінно ходила в лимані, не боялася хвилі, її не потрібно було «очернівати» (обкренювати), вона глиссувала навіть за відносно слабкого вітру.

Повернувшись після військової служби, А. А. Торговицький побудував яхту з важким кілем «Кріпак». Влітковий сезон усе вільне час провів на воді, під вітрилами свого творіння. У 1927 р. Олександр Олександрович запросив кількох підлітків взяти участь у створенні нової яхти, з умовою спільної експлуатації її протягом п’яти років. Хіба хтось згодився б на таку заманливу пропозицію? Працювали два роки, по вечорах та у вихідні дні. Яхта вийшла на славу. Назву взяли з американського журналу: «Ланаї». Семеро років молоді помічники Торговицкого користувалися цим прекрасним судном. Один із них, Микола Татаринов, говорив, що Олександр Олександрович був для нього й для інших його товаришів другим батьком, дав можливість здобути корисні навички роботи з відчугуванням столярних, слюсарних і кузнячих інструментів, відвів від можливого шкідливого впливу «вулиці», настав на життєвий шлях. Олександр Олександрович був не лише конструктором та будівельником суден, а ще, як кажуть, майстром на всі руки.

…Яхта «Орестес» у шляху з Одеси до Миколаєва втратила свинцевий киль, позбавила стійкості, накренилася, і паруси опинилися на воді. Виявилося: киль був прикріплений до корпусу судна бронзовими болтами, і електричний струм, що утворився на межі двох металів, зруйнував болти, і вони розірвалися. Після цього випадку «Орестес», перейменований на «Жовтень», став флагманом парусного флоту яхт-клубу. За проєктами Олександра Олександровича николаївським суднобудівникам були споруджені прекрасні яхти «Ланаї-3», «Снайпер» та інші. Він був досвідченим яхтовим керманичем. Брав участь у змаганнях на судах, створених своїми руками, здобув кілька призів, більшість із яких були за перші місця. Багато років діяльності цього міцного, широкоплечого, дуже приємного, доброго, працьовитого та талановитого, але тяжкохворого чоловіка були пов’язані з яхт-клубом. Багатьом своїм вихованцям А. А. Торговицький привив любов до парусних суден, до професії яхтобудівника, виховав чимало першокласних шлюпобудівників.

У 1940 р. серцевий напад обірвав його життя.

�Газета «Очаківський тиждень» №106 від 15.04.2021 р.