100 років перельоту Одеса-Очаків. 5 червня 1914 р.

Початок ХХ століття — ера зародження авіації. 25 листопада 1909 р. «Миколаївська газета» повідомила, що Росія має вже два дирижаблі і один літак. Російські газети навіть вели спеціальну рубрику «Повітроплавання».

Літали не тільки на літаках і дирижаблях, але й на повітряних шарах. Уявіть собі, яку сенсацію викликали повідомлення про те, що хтось із авіаторів протримався в повітрі кілька хвилин, або на висоті 300-400 метрів над землею.

Російські авіатори мріяли про дальні перелети. І ось у 1912 р. такий переліт здійснив військовий пілот Андреаді. Переліт був здійснений за маршрутом Севастополь-Одеса, тривав кілька днів із зупинками в Ка-ховці, Херсоні та Миколаєві. На маршруті Миколаїв-Одеса авіатору вдалося піднятися на висоту 1100 метрів.

В Одесі було організовано аероклуб, який планував польоти за маршрутами Одеса - Миколаїв, Одеса-Миколаїв-Херсон тощо. Це був дивовижний час. Авіатори виступали у манері циркових артистів, організовуючи показові польоти. Такі польоти були здійснені в Одесі, Миколаєві, Новій Бузі.

Літом 1914 р. відбувся політ за маршрутом Одеса-Очаків. Він був знаменитий тим, що проходив вздовж берегової лінії. 5 липня 1914 р. в Одесі стартували три літаки. На відстань у 75 верст, яке раніше долали протягом доби, авіаторам вистачило 49 хвилин, включаючи зліт і посадку. Близько 19:00 вечора над Очаківом з'явилися три літаки, які зробили кілька кіл над збудженим містом. Першим на льотному полі опинився літак Смолянинова, потім посадку здійснили авіатори Яровицький та Степанов (керівник польотів). З перших хвилин появи над містом дивовижних птахів очаківці (малі й дорослі) кинулися до льотного поля. «Миколаївська газета» писала, що в ті дні мешканці Очакова, які зібралися на летному полі, влаштували авіаторам урочистий прийом.

«Миколаївська газета» № 2497 (7.06.14 р.)
Очаків (від власного кореспондента)

5 червня, в 7 ¼ годині вечора в Очакові прибули з Одеси три аероплани, які витратили на переліт Одеса – Очаків (73 версти), враховуючи підйом та спуск — 40 хвилин. Першим опустився в Очаків, на табірному полі, поручик Смолянинов; він прилетів на біплані системи «Фарман». Другим на це ж поле з досить красивим і відважним закиданням спустився поручик Яровицький, і третім штаб-капітан Степанов. Поручик Яровицький і шт.-кап. Степанов прилетіли на біпланах Ньюпорт. Зібравшись на місці спуску в великій кількості публікою, льотчики були зустрінуті бурними оваціями. Г. комендантом Очакова було сказано дорогим гостям привітальне слово, покрите громкими криками «Ура» від усіх присутніх.

Хто вони — наші перші авіатори?

СТЕПАНОВ ІВАН ПЕТРОВИЧ народився 13 червня 1886 р. у Гродненській губернії. З шляхетного роду. У 1913 році закінчив Військову авіаційну школу в Севастополі та був призначений до 7-го корпусного авіаційного отряду. 17 липня 1914 р. І.П. Степанов призначений командиром отряду і виступив із ним на фронт. Уже 28 серпня, під час Городоцької битви, він добув цінні дані про розташування ворожих батарей та наближення ворогівських дивізій. За цю розвідку Іван Петрович був нагороджений орденом Св. Георгія 4-ї ступені. 16 серпня 1915 р. І.П. Степанов призначений командиром 3-го армійського авіаційного отряду. 11 червня 1916 р. під час розвідки витримав бій з німецьким літаком і, незважаючи на це, зробив фотозйомку укріплень противника, чим сприяв успішним діям 22-го армійського корпусу. За цей політ І.П.Степанов був нагороджений Георгіївською зброєю. У грудні 1916 р. Іван Петрович був призначений командиром 11-го авіаційного дивізіона, а 17 жовтня 1917 р. — інспектором авіації армій Південно-Західного фронту. У 1918 р. І.П.Степанов служив в авіації Української Народної Республіки, але вже в серпні з ешелоном авіаційного майна прибув до м. Новочеркаськ. У Добровольчій армії — помічник інспектора авіації, у ВСЮР — помічник інспектора авіації з бойових частин. В еміграції у Франції. Помер І.П.Степанов 3 березня 1951 р. у Парижі.

«Фарман»

Інформація про Смолянинова та Яровицького поки відсутня.

Це було 5 червня 1914 р. А вже 1 липня сталася перша катастрофа.

«Миколаївська газета» № 2519
Катастрофа в повітрі (за телеграфом 1.07.14 р.)

З Очакова повідомляють: загинули на військовому аеродромі під час польотів льотчики штабс-капітана Єсіпова та унтер-офіцер Калманович загинули. Катастрофа спричинена сильним креном апарата, несвоєчасним випрямленням.

Ось як описує це у своїх спогадах генерал-майор І. К. Спатарель

«Командував відрядом лихий пілот, колишній кавалерист штаб-rotмістр Єсипов, друг видатного винищувача Євграфа Крутеня. Він любив польоти і на диво добре ставився до солдатів. Але літом 1914 року командир розбився у мене на очах. Причиною його загибелі стала поширена «офіцерська хвороба» — нехтування технікою, прагнення бути «чистим пілотом». Пам'ятаю, Єсипов дуже поспішав із вилетом. Його машину не встигли навіть оглянути, як він наказав механіку Калмановичу сісти в кабіну. Запустив мотор і відразу, без жодного випробування, попрямував на зліт. Мені здавалося, що звук мотора дивний. Промайнула думка: чи регулювання погане, чи потужність мала через недостатню подачу бензину. У той момент «Ньюпорт» перейшов у нарощення висоти. Піднявшись приблизно на тридцять метрів, він раптово звалився на крило і звалився вниз... У той час на «Ньюпорт-4» вже стояв лічильник обертів, і масляний стаканчик залишався. Більше того, будь-який механік, сидячи в кабіні, міг на слух визначити, що мотор недообертає оберти. Єсипов не скористався ні тим, ні іншим, а сам техніку добре не знав. Так він і поплатився за це життям»

Володимир Миколайович Єсипов — народився 9.10.1882 р.н.
Православного віросповідання, із дворян Тверської губернії.
Освіта: загальна - у Московському реальному училищі при Реформатській Церкві закінчив 5 класів, військова - у Тверському кавалерійському юнкерському училищі за 2-й розряд. Нижній чин з 26.08.1900, корнет з 9.08.1904, поручик з 1.09.1908 зі старшинством з 9.08.1908, штаб-ротмістр з 10.09.1912 зі старшинством з 9.08.1912. В кампанії не брав участі. Холост. Молодший офіцер у 6-му ескадроні.
Нагороди: орден Св. Станіслава 3-го ступеня (1913)
Прикомандирований до 7-ї повітроплавальної роти з 15.12.1912. *З послужного списку офіцерів полку за старшинством у чинах на 1 липня 1913 року.

Ось такими були перші кроки авіації в Очакові.

Ж. Кузнєць,
депутат міської ради
Використані матеріали газети «ЧЗ» та інтернету