Зник бензин. Очаківська бувальщина

Скупчення людей на автовокзалі вранці 24 липня 1990 р. свідчило про якісь неполадки з транспортом. І дійсно, автобуси стояли з порожніми баками, рейси скасовувалися.

Не виїхали пасажири до Миколаєва, Одеси, Херсона. Не могли люди дістатися до сіл. Хвіст черги від заправної станції на в’їзді розтягнувся по трасі.

Розчарування було написане на обличчях водіїв – «Скільки можна?». Звучали й слова пожорсткіші на адресу всього й вся…

Передбачити ситуацію було не складно. Три дні з обласної нафтобази відповідали: «Не приїжджайте, бензина немає». Сім тонн, які отримали чотири дні тому, давно «з’їли». Бензиновий голод знову господарював на АЗС.

На станції заправлялися лише «швидку», продовольчі машини, хлібовози, міліцію. На АЗС на тиждень приходить всього один бензовоз і його вистачає на близько 4 годин роботи заправки.

Автолюбителям видавали по 15 л за одну руку, але багато хто ставав у чергу по 2–3 рази. Терпіння у деяких не вистачало. Знущання над людьми та тими водіями, які замість роботи за кермом витрачають час у чергах, і жінками-заправницями за склом «акваріумів» АЗС, яких наказували «перебиватися, як можете».

Ходили чутки, що «на руках» каністра бензину коштувала до 25 рублів. Треба їхати — купуй.

Але бензина не було в Очакові, як і в Одесі та в Миколаєві.

За матеріалами газети «ЧЗ»
Газета «Очаківський тиждень» №94 від 31.01.2020 р.