Поверніть рибну промисловість в Очаків. (Звернення до Савченка Олексія Юрійовича)

Питання відновлення екології Березанського лиману, розділеного варварськими дамбами, хвилює природоохоронців не перший рік. Але «нижчі» не можуть дістатися, а «верхи» не хочуть чути. Природоохоронні комісії б’ють у всі дзвони — пишуться листи, приймаються рішення та надаються рекомендації. Ще одне звернення, цього разу до Савченка Олексія Юрійовича, опублікована в блозі відома правозахисниця Єлена Кабашна.

Шановний Олексію Юрійовичу, не буду займатися надмірним словесним витрачанням та цифрами, постараюся бути коротким і по суті.

Березанський лиман - лиман північно-західної частини Чорного моря. Назва отримав від річки Березанки. Складається з двох заток: Березанської та Сосицкої (зверніть увагу — жодних ставків не спостерігається). Довжина лиману 20-25 км, середня ширина 2-3 км, середня глибина 3,3 м (найбільша — близько 15 м). Площа водного дзеркала 60 км², об’єм води 0,2 км³.

Історія життя лиману розділяється на два періоди — природний і неприродний, природний та протиприродний, багатий і бідний. Перша налічує тисячоліття й зберігає пам’ять давніх греків; друга датована кінцем 80-х років минулого століття та фатальним 1995 роком.

У той нещасливий період була збудована дамба у районі села Ровне. Є дві версії: дамбу збудували для Очаківського рибокомбінату з метою розведення мальків, друга — стратегічна, дамба, нібито є власністю Міністерства оборони.

Ті, хто будував дамбу, розуміли й знали про всі екологічні збитки лиману. Вони не були повністю ідіотами, розуміючи, що дамба суттєво погіршить водообмін лиману з морем, тим самим порушить природну рівновагу. Тому вбудували в дамбу систему шлюзів, але з суттєвими просчетами.

Тим, хто прийшов на зміну та став експлуатувати дамбу після 1991 року, екологічна безпека лиману та природна цілісність були для них поза уваги. Водообмін зменшили до нуля, шлюзи завалили булатними каменями. І охрестили Березанський лиман ставком.

Природне позбавлення повело свій темний рахунок пиррових перемог. Кажуть, що винуватці екологічного блюзнірства вже мертві, й попросити ні з кого...

У результаті, раніше трохи солонуватий Березанський лиман став різко солонішим. Зникли судак, лещ, кефаль, глосса, щука — титульні мешканці цих вод. А ще зовсім недавно Очаківщина була справжнім «рибним раєм».

Слід відзначити червоною лінією той факт, що за описами вчених та місцевих рибалок, судак водився в лимані промисловими масштабами. Нині за цінами на судака цілком можливо оцінити діапазон втрат.

А адже могли б у шкільних меню міста Миколаєва замінити морозного, тривалого хека на відмінного, свіжого, порційного судачка! Наприклад, у Канаді заморожена риба взагалі не вважається їжею...

Дуже важливо нагадати, що висока біопродуктивність Березанського лиману слугувала основою економічного добробуту населення, яке проживає тут.

Отже, відновлення водообміну надзвичайно важливе, а це реконструкція шлюзів та заглиблення русла.

Загалом, думаючи про майбутнє, дамбу слід знести, а натомість побудувати міст. Наприклад, глуха насипна частина варварівського тракту перетворила на застійне болото Південний Буг. А адже спочатку з правого боку насипу був чудовий пляж. І де він тепер? Пожинаємо плоди рук та розумів людей…

Але «повернемося до наших баранів». Вище дамби водні ресурси експлуатуються за здорово живеш неким підприємством, яке не платить податки ні в місцевий бюджет, ні державі. Деякі сільські голови, за кулуарною інформацією, отримують хабарі та мовчать. Хто вище сидить, той чи не знає цієї історії, чи не хоче знати.

Практика світового рибного господарства зробила технологічний крок далеко вперед. Ніхто не зводить дамб, не підмінає під свої корисливі інтереси екологічні моменти. Рибні, мідійні, устрицеві поля та ферми в Березанському лимані — чому б і ні? Влада та депутати, дайте можливість відродити рибну промисловість у цій частині регіону, створити робочі місця, залучити примхливих відпочивальників рибними кулінарними витівками. Не буде одним бородатим стариком на туристичному бренді процвітати туризм.

Звичайно, потрібно організувати наукові експедиції з метою вивчення водних ресурсів півдня області, але за наукою — друге слово.

А перше слово за Вами, Олексію Юрійовичу, та депутатами обласної ради.

Велика робота з вивчення документів проведена депутатом Юрієм Кормишкіним. Громадськість з нетерпінням чекає результатів засідання комісії з проблем Березанського лиману.
Дозвольте долучити результати до звернення.

Автор: Єлена Кабашна