Походження очаківських назв. База

Коли хтось з приїжджих міг випадково підслухати розмову місцевих, то навряд чи би він зрозумів, про що йдеться: «Їдемо на Базу». І дійсно йшли не до продовольчого, не до автомобільного, не до військового.

Танцмайданчик у 70–80-х роках на курорті «Очаків». Під танцмайданчиком я маю на увазі не гучну музику до ранку, яка не дає спати, а танцювальні вечори з дотриманням усіх правил — тобто суворо до 23:00. Саме там за певні дні була наша улюблена розвага — «танці». Місцевий ВІА виходив на сцені популярні хіти того часу, під які веселилася молодь. Вхід був платним, але й паркан був не високий…

Ось куди було піти відпочивальнику ввечері, якщо він ситий після вечері в санаторії (пансіонаті)? Де просто потанцювати без вина й їжі? Найкращого місця для цього, ніж танці, не придумаєш.

Періодично траплялися традиційні сварки — або з сусідами, або з «приїжджими» — які ні, ні, та забрідалися потусуватися. Звичайно в дощ і слякоть танці скасовувалися, а сумні натовпи незадоволеної молоді йшли додому.

На танцмайданчику панувала особлива атмосфера, і більшість із нас досі пам'ятають ті неповторні, літні вечори.

Сергій Кузнєць
Газета «Очаківський тиждень» №68 від 07.03.17 р.
Фотографи з архіву курорту «Очаків», збереженого З. Загребельною та Інтернетом