Вулиця Енгельса. Прогулянка старим містом. (Частина 2)
Ми продовжуємо прогулянку по одній з найстаріших вулиць Очакова — вулиці Енгельса. Частина 1 тут
Квартали на початку вулиці неодноразово ставали місцем проходження урочистих колон організацій, установ та підприємств міста.
На фотографіях спортивні колони ООМУРКК, які після проходження на площі повертаються на комбінат по вулиці Енгельса між вулицями Леніна та Луначарського.
Фотографії з домашнього архіву Павлыгіна В.П.
вул. Енгельса, 22
У минулому житловий дім першої половини 19-го століття. Усі будинки вулиці, що зводились поряд із мурами фортеці, відзначалися щільністю забудови, незначними площами, відсутністю побутових умов та архітектурних прикрас. Збереглися підземні переходи та виходи з фортеці до цих будівель, сховища для пожитков та харчових запасів, підвали. У такому будинку народився революціонер, дипломат, письменник Генкін Йосип Ісаевич (Шаєвич) - автор книжок-спогадів про царські тюрми та заслання, а також «Лейтенант Шмідт і повстання на крейсері «Очаків»», тощо.
З 60-х років головна перукарня міста розташовувалася в цьому будинку:
«Січень 1960 р. ККП по вул. Леніна (СКІФ) відкрив добре обладнану нову перукарню на 2 зали: чоловічу та жіночу. У жіночому залі працюють майстер Бузовська, роблять манікюр, завивки. У чоловічому залі 4 майстри»
Зараз магазин «Скіф».
вул. Енгельса, 24/1. Кут Енгельса-Леніна.
Раніше житловий дім. Зараз магазин «Електрон».
Енгельса, 5.
У листопаді 2003 року по вул. Енгельса з'явився новий магазин «Декор», площею 68 кв. м і що спеціалізується на продажу будматеріалів.
У минулому році на фасаді магазину з'явилися електронні годинники, які крім часу також показують температуру повітря.
На перехресті Енгельса-Шкрептиєнко привертає увагу двоповерхова будівля. Багато чого в ній розташовувалося раніше, а зараз це житловий будинок.
Енгельса, 36. Міська управa. Ветліечебниця (ще у 1972 р.). У 1973 р. вона переїхала за місто до цегельного заводу. На її місці у 1983 р. планувалося будівництво 4-поверхової адміністративної будівлі районного вузла зв’язку з АТС на 10 тисяч номерів. Бюджетна вартість проектованого об’єкта – близько одного мільйона рублів.
Поштамт не збудували, зате збудували поряд із Торговим центром дві автобусні зупинки. Міськвиконком у 1988 р. оголосив конкурс з будівництва автобусних зупинок. І ці павільйони могли стати одними з претендентів на перше місце. Проте районний вузол зв'язку не вклався у узгоджені терміни й був знятий із конкурсу.
Но следует отметить оригинальность решения, которую связисты воплотили в жизнь. Полностью выдержав условия конкурса (кроме сроков), они подключили в павильоны освещение, смонтировали радиоточки, установили телефоны. Таких остановок ранее в Очакове не было. Нет и сейчас.
Енгельса, 17а. Торговий центр «Очаків»
Колись гордість очаківської торгівлі та громадського харчування. Нині поступово оживає після років заспокоєння.
Енгельса, 46
Житловий дім, зараз магазин взуття «Варіант»
Енгельса, 48.
Колись: житловий дім та земське чоловіче училище № 2. З 1886 р. для училища орендувався приватний дім Ткача І.І., збудований у останній чверті 19-го століття в стилі одноетажних високих будівель з червоної цеглі з архітектурними оздобленнями. У 20-х роках минулого століття тут працювала єврейська школа. Після війни будівельно-ремонтна організація військового відомства ОМІС-8, яку очолював Герой Радянського Союзу, військовий інженер Карамушко Петро Григорович (у 60-х).
Карамушко Петро Григорович
26 грудня 1985 р. у 17-00 у цьому будинку відбулося урочисте відкриття нового книжкового магазину. Червона стрічку перерізав заступник голови міськвиконкому Вихерко Ф.І.
Відкриття нового книжкового магазину. Грудень 1985 р.
Зараз тут розташовані магазини побутової техніки «Європа-Люкс» та автозапчастин, квартири.
А пам'ятається, у підвалі на куті був пневматичний тир - хлопчики бігали туди гуртом під перервами та після школи.
«На початку листопада 1977 р. в Очакові відкритий перший пневматичний тир на розі вулиць Енгельса та Володарського. За 3 дні роботи в ньому побувало 300 осіб. Прибуток — 140 рублів. Будували його за планом комсомольсько-досаафівської трьохрічки своїми силами комсомольці-досaaфівці за допомогою підприємств та організацій».
Зараз над підвалом розміщено салон краси «Валентина». Симпатичний куток вийшов.
Навпроти, до війни знаходилась хлібопекарня прикордонної застави. Її знищили під час Великої Вітчизняної війни.
Після війни у 70-х на цьому місці побудували магазин «Мебель». Солідна й сучасна на той період будівля. У наш час тут розташований магазин «Все для дому»
На іншому куті перехрестя знаходиться колишня мельниця Очаківської харчової фабрики. Навіть коли ПВФ переїхала до промзони, мельниця залишалася на місці й продовжувала працювати.
фото 60-х років. Так раніше в чергах стояли очаківці, щоб змолоти зерно на муку.
Зараз від мельниці залишилася тільки будівля, а у складському приміщенні відкритий продовольчий магазин. Поруч у дворі колишнього ПВФ — цех деревообробки.
Шумна та багатолюдна на початку вулиця Енгельса поступово переходить у звичайну тиху та подібну до інших очаківських вуличок з приватними будинками. У кількох із них перед вулицею 8-го Березня відкриті магазини: «Живі квіти», «Меблі».
вул. Енгельса. Район перед вул. 8-го Березня (2016 р.)
Зупинки на цьому кварталі недалеко від перетину з вул. 8-го Березня так і називаються – «Вулиця Енгельса». Їх збудувало також у 1988 р. Очаківське районне транспортне підприємство – РТП (колишнє «Сільгосптехніка»).
Раніше вулиця закінчувалася біля військового аеродрома.
Двоповерхівка на кінці вулиці.1987 р.
До 500-річчя Очакова вулицю продовжили на кілька кварталів. Під індивідуальне житлове будівництво. Побудували, правда, небагато.
Ще в кінці 70-х в Очакові склалася гарна традиція проводити День вулиці. Це було те, з чого згодом виріс День міста. Щороку в серпні та вересні урочисто відзначали свято однієї з вулиць нашого міста. І от наприкінці жовтня 1983 р. таке свято провели на вулиці Енгельса. Очаківська міська рада, відзначаючи дату народження вулиці, спирався на наказ Очаківського ревкому від 17 серпня 1920 р., коли вулицю Долгоруковську перейменували на Енгельса. Місцем проведення стала площа поблизу Торгового комплексу. На святі звучали поздоровлення та подяки, старожилам вулиці було присвоєно звання «Почесний мешканець вулиці», школярам старших класів вручено комсомольські квитки. Усе це урочистість завершилася концертом у супроводі ВІА РДК «Таври».
«Старожилам вулиці Енгельса, тим, котрі пройшли славний життєвий шлях, Григорію Марковичу Сєдуху, Надії Омелянівні Кольченко, Гаврилу Прокоповичу Марченку були вручени стрічки «Почесний мешканець вулиці». Піонери вручили їм квіти.» (газета «Чорноморська зірка» від 1983 р.)
Також коротка історія минулого та сучасного життя однієї з найстаріших вулиць нашого міста. Так чи інакше, у вулиці Енгельса відображена вся історія Очакова — від його заснування до війни та революцій, оборони та окупації, радянського будівництва та пострадянського періоду.
У Очакові багато старих та beautiful вулиць, кожна з них надзвичайна, у кожної є своя історія, свої особливості й навіть настрій. Ми вже розповідали раніше про деякі вулиці нашого міста, цього разу пройшлися по Долгоруковській/Енгельса. Можливо під час прогулянки щось переплутавось, щось забули. Читачі виправлять і доповнять.
Прогуляйтесь по ній самостійно, можливо, вас зацікавлять інші будівлі, куточки, їхня історія. Навіть така коротка прогулянка принесе вам велике задоволення та поповнить знання про наше місто.
Сергій Кузнєць,
депутат міської ради
Використані матеріали «Очаківського порталу»,
газети «Чорноморська зірка»
Фотографії з архівів Беріна Д., Загребельної З.,
Кузнєця С., Пономарь Л., Пасаман В.,
газети «Чорноморська зірка» та соціальних мереж
