Вулиця Енгельса-Спаська. Прогулянка по старому місту (Частина 1)

�У 2016 році вулиця перейменована у вулицю Спаську 

Одна з найстаріших і найзатишніших вулиць нашого міста. І найдовших. Перша назва вулиці — Долгоруковська. Пряме відношення до нашого міста мають кілька Долгорукових.

Долгоруков–Кримський Василь Михайлович (1722–1782)

Князь, генерал-аншеф. Лише випадковість, помножена на дерзку хоробрість, дозволила йому досягти офіцерського чину: перед штурмом Перекопа фельдмаршал Мініх обі#цав, що перший солдат, піднятий на укріплення живим, буде піднесений до офіцерського чину.

Першим став 14-річний Василь Долгоруков. Далі він відзначився під час штурму Очакова (1737).

Долгоруков Василь Васильович (1752 - 1812)

Князь, російський командир епохи Катерини II, генерал-поручик, дійсний таємний радник.

У 1788 році князь Долгоруков перебував під обсадою та штурмом Очакова, удостоєний 16 грудня 1788 року ордена Св. Георгія 2-го класу № 17

«У відплату старання у службі та відмінне мужність, проявлені ним під час атаки військами міста й фортеці Очаків, він очолив дві колони»

Долгоруков Юрій Володимирович (1740-1830)

Князь, військова діяч, генерал-аншеф (1774). Під час російсько-турецької війни 1787-1791, командуючи дивізією, брав участь у облозі Очакова (1788).

Найімовірніше, своє найменування вулиця отримала на честь Василя Васильовича Долгорукова, як найзаслужнішого з нашого списку. Але це лише наше припущення. Проте, незважаючи на заслуги Долгорукових перед нашим містом, Очаківський Ревком 17 серпня 1920 р. у революційному порядку перейменував вулицю Долгоруковську на вулицю Енгельса.

Фрідріх Енґельс (1820-1895)

Німецький філософ, один із основоположників марксизму, друг і однодумець Карла Маркса, а також співпрацівник його праць. Зрозуміло, Енгельс у Очакові не був, але судячи з його історичних праць, про місто знав (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс «Сочинения» том 11). Ім’я Карла Маркса Очаківський ревком чомусь під час перейменування вирішив дати не вулиці, а колишньому Артилерійському городку.

Давайте, здійснимо невеличку прогулянку цією вулицею та почнемо її, за традицією, з початку.

вул.Енгельса, 4. Починається вона від вулиці Кирова (від колишньої Привозної площі). І одразу головна пам’ятка на цьому місці — це дім Судковських.

Тут жили кілька роду Судковських, які багато зробили для нашого міста. Великим авторитетом у людей свого часу користувався протоієрей Гавриїл Судковський. За сприяння у відображенні англо-французьких пароплавів, які напали на Очаківську фортеця Ніколаївську батарею, Господарем Імперії Миколаєм I 22.9.1854 р. він був нагороджений кабінетним золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці.  Мещанство Г. Судковського займало площу близько 2 га і вважалось найбільшим у Очакові. До «житлового комплексу» входило: 2 флігелі, житловий будинок з 8 кімнат, обширний двір, голуб’ятня, конюшня, два приміщення для екіпажів, хазяйські будівлі, плодючий сад, два колодязі (один — для прісної, другий – для дощової води), підвал із льодником, баня та величезна літня піч. Кажуть, що саме тут у Гавріяла Судковського зупинявся російський цар Олександр III з спадкоємцем під час відвідин собору в 1886 році.

На фото молодий чоловік у капелюсі біля порога - Руфін Судковський.

вул. Енгельса,8. Новий торговельний комплекс. Дитячий світ, "Кенгуру" та ін.

На фото — це місце в 60-их роках і зараз

Навпроти, вул. Енгельса, 1«А». Магазин «777» (колишня «Трапеза»). Перероблений із автобусної зупинки «Центр» зовсім нещодавно.

Енгельса, 10. Чого тільки не знаходилося в цьому будівлі в післявоєнні роки до кінця століття. І все тільки пов’язане з громадським харчуванням.

Ресторан «Очаків» 60-ті роки

Лютий 1958 р. У ресторані Очакова відбулася технічна конференція та кулінарна виставка у зв’язку з випуском чергового набору 6-місячних курсів кулінарних працівників. Виставку відвідало багато очаківців.

Чайна. 60-70-е роки

Вона з’явилася замість ресторану в кінці 60-х, коли у реконструйованій будівлі будинку Четверикова на другому поверсі відкрився ресторан «Дельфин».Чайна 60-і роки.

Ресторан «Парус» 70-ті роки

Ванда Кошова, офіціантка кафе Парус 1975р., Лідія Ковач, кухар 1970р.

Торговий комплекс «Глобус», нині

Енгельса, 10 . Магазин «Фаворит». Господарчі товари

Далі місце, через яке проходили практично всі очаківці — Фотографія.

«З травня 1946 р. розпочала свою роботу госфото №6 у м. Очаків. Приймання замовлень усіх розмірів. Адреса вул. Енгельса, колишній дім соцзабезпечення. На Базарній площі».

«Січень 1958 р. промартель ім. Ватуїна відкрила в Очакові нову фотографію. Вона добре облаштована та оснащена новим обладнанням. До роботи у ній залучені досвідчені майстри цього діла. Фотографія розташована за адресою вул. Луначарського»

Колектив промартелі ім. Ватутина перед першотравневою демонстрацією. Ул. Енгельса. 1959 р. фото з архіву Тимченко А.В.

«На 01.05.1960 р. в місті відкрилося нове фотоательє промартелі ім. Ватутина. Зав. ательє Олександр Стрельцов (людина-епоха очаківської фотографії. Проживав поруч, на Урі́цького)».

Енгельса, 15.
У минулому: Центральний Першокласний готель Токовенка. Будівля зведена посередині 19-ого століття. У ній неодноразово зупинявся автор проєкту острова Першотравневий інженер-генерал, граф Тотлебен Е.І.

Під час судового процесу у лютому 1906 р. тут жили адвокати, приїхали із різних міст Росії захищати лейтенанта Шмідта П.П., його соратників та учасників збройного повстання на міноносці «Очаків».

Будівля реконструйована. Внутрішня частина будинку перепланована, архітектурні оздоблення значно оновлені, зовнішні габарити готелю залишилися.

«Центральна ощадкасса в січні 1968 р. почала виплату виграшів, які випали у 6-му тиражі грошово-майнової лотереї. За кілька днів нового року працівникам було видано близько 500 рублів. Окремі лотереи виграли пилососи, вовняні кофти та інші цінні речі».

Відділення Ощадбанку, приватний нотаріус Тельпиш М.Н

«У травні 1947 р. майстерня райпромкомбінату (за адресою вул. Енгельса №1 проти ощадкас) почала приймати для вулканізації автокамери». Це, швидше за все, знаходилося у парку перед ощадкасою і було тимчасовою спорудою.

Там же розташовувався «Зелений змій» - питний заклад, збудований з дерев’яних щитів. Такий собі літній варіант пивної, що, однак, не заважало йому працювати круглий рік. Біля парку у теплу пору року зібрання городян-доміно

Підвал-буфет «Закусочна» початок 70-х. Фото з архіву Дьяченко І.Ж.

Підвал «Закусочної»  Очаківського райпотребсоюзу. Час та люди міняли лише зовнішній вигляд входу. Утім, внутрішність тaк само інша. Балкон з огорожею залишився старим.

Енгельса, 18. У минулому: Палiєва башня

1692 і 1694 рр. козацькі походи під фортецю Очаків очолював фастівський полковник Семен Палій (1640-1710). Козаки двічі спалили північно-західну башту турецького укріплення, яка з казачих оповідей відома як Палєєва башня. З початку XIX століття на цьому місці завжди стояли будівлі магазинів.

Магазин «Хліб» і кафе «Сказка» 1987 р.

«Магазин самообслуговування з продажу хліба відкритий в Очакові у вересні 1961 р. Тепер городяни мають можливість самостійно обирати будь-який хліб, який їх зацікавив, витративши на це мінімум часу»». Очаковці досі називають цей магазин «колишній Хлібний».

Сьогодні — магазин фотоматеріалів «Кодак»

Зовсім недавно поруч з нинішнім «Кодаком» розташовувалося кафе «Сказка» (Морозиво), згодом «Сувеніри». На фотографії 1987 року кафе ще зберігалося.

Зараз на цьому місці — будинок нової аптеки (здано в експлуатацію у 2015 р.).

Найпопулярніший перехрестя в Очакові — Луначарського — Енгельса. У 50-60-ті роки колишня Базарна площа, а нині парк Похмурого моряка був/був оточений парканом. Затишно він виглядав на старих світлинах.

Кут Енгельса-Луначарського. Березень 1967 р

Киоск по ул. Енгельса. 1967 г.

Скільки через нього пройшло людей — не порахувати. А в свята було справжнє море людське.

70-ті рр. фото Белоножкіна А.

У 1972 р. відкрився ставши популярним серед очаківців продуктовый магазин «Дельфин». Колишній будинок Четверикова, у повоєнний час універсам.

Кажуть, всередині була мармурова сходи напівкругом, що вела на другий поверх. Якщо це правда, то її прибрали під час реконструкції на початку 70-х.

А магазин, як і ресторан, були дуже популярні у мешканців та гостей міста.

Ім’я «Дельфин» стало нарицательним — уже нічого не вказує на це назва: немає магазину, немає неонових ліхтарів, немає ресторану, а назва живе! Ось воно — постійність місцевих топонімів. Надовго чи.

«27 жовтня 2011 р. в Очакові відбулося відкриття нового кінотеатру «Дельфін». Це затишний зал, великий кіноплан, сучасний якісний звук».

Кінотеатр «Дельфін» - одна з спроб відновити в Очакові кіно на великому екрані. Поступово очаківці забувають, що таке кінотеатр.

Беляшна. Скільки пам’ятаю — вона завжди була на цьому місці і з незмінним асортиментом.

Магазин «Манго» та реклама. Ще одна спроба привести до ладу розміщення реклами та приватних оголошень у місті. Можливо, колись очаківці й навчаться клеїти оголошення, ніде попало, а в спеціально відведених місцях.

Енгельса, 20. Магазини «Торговий Дім» і «Техномир». Новострой, однак, уже отримав в Очакові прізвисько – «Рожевий універмаг». І уся вина — фарба фасаду.

Остановка «Центр» поблизу «Рожевого універмагу». Пам’ятаєте, раніше років 30 тому кондуктори в автобусі вимовляли невпинно: «Центр, ринок, універмаг, пошта» (а гумористи додавали: «Пивбар, міліція»). Тепер залишилися лише Центр, ринок, універмаг, пошта. А кондукторів більше нема.

фото 70-х років

Продовження слідує…