Православні церкви в турецькому Очакові.

З дитинства нам внушали думку про непримириму боротьбу між турками та українцями, тож мене здивувало згадування про православного попа Василя, який жив у турецькому Очакові.

Цю інформацію я виписав із книги Апполона Олександровича Калковського «Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького».

Автор працював чиновником в Одесі і все життя присвятив пошукам та розшифровці козацьких архівів.

Я пропоную читачам самостійно ознайомитися з донесенням козацького розвідника.

Це фрагмент сторінки 361.

Логічно припустити, що якщо був поп, то була й церква, у якій він служив… Інакше навіщо йому там бути, раді іновірців-бусурман? І так просто подорожує Василь Кошевенко по «ворожій» території, прибуває у чужому місті — а там усі свої… Мене це зацікавило. Проте книга суперечить усьому, чому нас навчали в школі.
Згодом до моїх рук потрапила інша книга — протоієрея Гаврія Судковського «Короткий історичний опис міста Очакова. 1881 р.»

І я знову був здивований: виявляється, у «турецькій твердині» була не одна церква, а цілих три.
І зауважте, це описує професіонал — військовий священник. Тоді виходить, що Свято-Нікольський собор не був переобладнаний із мечеті, як нам нав'язували «наукові чудаки», а був церквою й за часів панування османів.

Мої друзі, також зацікавлені історією, надали мені якісні фотографії карти-плану Очакова нібито 1792 року. Таку датуванню пояснили «авторитетні фахівці» та навели аргументи. У період з 1788 до 1792 року проводилася «інвентаризація» завойованих земель, і план був складений у той час. Ймовірне місцезнаходження карти — Центральний державний військово-історичний архів СРСР. Ймовірно, зараз він так і називається, тільки вже не СРСР, а РФ. Проте це лише припущення. Фотографії дійсно якісні, можна розібрати майже всі написи.

Нижче я наведу два фрагменти — центральної частини та експлікації споруд.

Ось, будь ласка: під номерами 28 та 29 — «російська та греческа церкви». Молдавська, як казав Г. Судковський, була зруйнована під час штурму в 1788 році.

Ось ці об'єкти — 28 і 29. Можна припустити що Свято-Нікольський собор — єдина будівля в Очакові, що збереглася від турків.

 

Так церква виглядала в 1902 році. Все вірно: на плані 1792 року позначена навіть дзвіниця окремим квадратиком, а прибудов тоді не було. Згодом собор перебудовували, і зараз він виглядає інакше.

На цій панорамі початку ХХ століття церква також помітна. Ймовірно, її будували з таким розрахунком, щоб її було видно з усіх боків — з моря, з лиману, з того берега.

А потім уже й мечеті та все інше, так, майже забув синагогу…

Так церква виглядала влітку 1907 року, після установки пам'ятника Суворову.

Нічого спільного з початковим виглядом. Характерно, що хрести з півмісяцями є на обох куполах.

Тоді ще пам'ятали, що півмісяць — символ Константинополя, звідки походило православ'я.

У радянський час у приміщенні церкви розташовувався військово-історичний музей.

Тоді дзвіниці були зруйновані. Протягом останніх кількох років велась реконструкція, і тепер зовнішній вигляд нагадує дореволюційний оригінал.

А півмісяць залишився тільки на одному куполі.
Таким чином я намагався відкрити одну з сторінок нашого минулого, яке настирливо йскажають «доценти з кандидатами».

Автор Горенко К. М.

(частину матеріалів люб'язно надано Ользі Лукащук)