Загибель Євгенія Лагранжа, нащадка Р.Г. Судковського

22 березня 2013 року в Римі (Італія) в автокатастрофі загинув оператор телеканалу «Росія» Євген Лагранж, нащадок нашого видатного земляка академіка живопису Р.Г. Судковського. Аварія сталася вдень на автошосе А91 «Рим-Фьюмічіно». Мотоцикл рухався на великій швидкості й в'їхав у перильне огородження на останньому повороті перед входом до аеропорту Леонардо да Вінчі.

Євген Лагранж народився 19 квітня (у день народження його предка Руфіна Судковського) 1976 року у сім'ї нащадків фотографів. Батько Євгена, Володимир Руфинович Лагранж, відомий фоторепортер ТАСС, «Комсомолки», «Літературної газети». У 2010 році під час святкування 160-річчя Р.Г. Судковського Володимир Руфинович Лагранж відвідував Очаків.
Євген пішов слідом за батьком. Закінчив ВГІК і в 1998 році, одразу після здобуття диплому, влаштувався оператором на телеканал «НТВ», а через чотири роки перейшов у програму «Вісті» на телеканалі «Росія-1».

«Він кидав виклик майже кожній гарячій точці останніх 15 років, — пишуть про Лагранжа колеги-журналісти на сайті «Вістей». — Він вирушав туди першим, і повертався останнім, з найкрасноречивішими кадрами. Він ніколи не жалкував про відсутність води, їжі, відсутність сну...
У липні 2006-го, коли Бейрут зазнав блискучих бомбардувань, він перетнув землею три кордони, щоб потрапити з Туреччини до Сирії, а з Сирії в Ліван. І після тривалого 24-годинного марафону по пилових ближньо-східних дорогах він наполягав — треба їхати прямо до бейрутського аеропорту, на який у той самий момент сипалися ізраїльські ракети. Він зупинив знімальну групу на найбільш відкритому місці й побіг із штативом та камерою на пагорб... Аеропорт палав, у небі в прямій видимості було кілька винищувачів. Ніхто не вимовив ні слова... — всі чекали, коли Женя, відрившись від видошукача, скаже: «У мене — все».

Останні кілька років Лагранж-молодший працював в Італії у парі з кореспонденткою Асі Ємельяновою. Саме вони створювали для багатомільйонної російської аудиторії образ Італії, знімаючи спеціальні репортажі, документальні фільми, не кажучи про щоденні новини, які ніколи не були нудними, зокрема завдяки здатності Євгенія «ілюструвати» текст.

У цієї творчої пари вистачало сил не лише на Італію; вони знімали репортажі з Греції, Франції, Португалії, Іспанії — і останніми знімали з Кіпру, завжди опиняючись у центрі подій.

У середовищі журналістів Євгенія Лагранжа цінували як чудового професіонала та доброго, чуйного друга.
Нещодавно, разом із своїми колегами, оператор вів репортажі з площі Святого Петра у Ватикані, де тисячі віруючих чекали новин про обрання нового Папи Римського.

19 квітня Євгенію Лагранжу могло б виповнитися 37 років. Він був дуже талановитим оператором, напевно успадкував дар від батька. Спілкуючись із кореспонденткою «Вечірки», Володимир Лагранж зізнався, що завдяки сину повернувся до репортажної зйомки.

«Останні два роки я їздив до Жені в Італію. Ми разом подорожували, і я все час знімав. Я не фотографував пам’ятники, фонтани, площі. Усього цього достатньо на альбомах та листівках. Я фотографував живих людей, сценки на вулиці, їхні взаємини. Робив це у стилістиці попередніх років, помічаючи у обличчях людей риси, які торкають душу. Чорно-білі фотографії, герої яких — реальні, живі люди. Так, після довгої перерви, я повернувся до репортажу. І вдячний Женю за це».

Лариса Синкевич