Перший велопробіг Одеса-Очаків (5 червня 1893 р.)

"Людина живе для того щоб любити і подорожувати"
(із старообрядницької книги)

Серед перших в Росії, у 1888 році, було організовано Одеське товариство велосипедистів-любителів. Статут товариства був затверджений у січні, а перше організаційне зібрання пройшло тільки 6 жовтня у залі французького ресторану в домі Мааса (кут Воронцовського провулку та Катерининської площі).

Президентом товариство був обраний професор університету Вікентій Іванович Шерцль, який здійснив у 1887 році велопробіг з Мілана до Праги. Подолати таку відстань на велосипеді, переднє колесо якого близько півтора метрів у діаметрі, міг лише добре підготовлений чоловік, та ще й фанат свого діла. У раду були обрані професори університету Воєводський та Чижов, викладач гімназії Боборикін, а капітан-розпорядник став представник відомої в місті «спортивної» сім'ї — учитель танців Олександр Цорн. У обов'язки капітана-розпорядника входило проведення занять, тренувань та змагань.

Члени товариства користувалися «біциклетами» фірм «Зінґер» та «Раллі», мали звичайний нині вигляд — з колесами одного розміру. А в сімейному магазині Фердинанда Цорна пропонувалися велосипеди фірми «Дюркопп» — «Діана», на яких їздили всі переможці одеських перегонів. До 1892 року велосипедисти одеського клубу змагалися переважно у «бігах», або, за сучасною термінологією, у шосейних гонках, а також здійснювали туристичні прогулянки.

Прихильники здорового способу життя та власне велосипеда були й в армії.
5 червня (за ст. ст.) 1893 р. об 3-й годині дня в Одесі стартував перший велопробіг за маршрутом Одеса-Очаків.

Пролягав уздовж узбережжя моря. Очолював учасників пробігу — солдат Одеського гарнізону, капітан Макаров. До вечора дістався до села Григор'євка, де й зупинився на ніч. Наступного дня пробіг продовжився, і у другій половині дня він фінішував в Очаківі за чисельного натовпу людей — мешканців міста та військовослужбовців Очаківського гарнізону. Багато хто бачив велосипед уперше у житті. Для невеликого містечка це була подія.

Ж.Е.Кузнєц