Від Кара-Кермена до Очакова (1492-1525)

Що стосується топоніму Кара-Кермен, історики завжди ставилися до нього скептично, і у їхніх працях ви навряд чи його зустрінете. Проте для Очакова з Кара-Кермана розпочалась офіційна історія Очакова. Початок цьому, найімовірніше, поклала стаття з енциклопедичного словника Брокгауза: — заштатний місто Одеського повіту Херсонської губернії, на мисі, омиваному Дніпровським лиманом та Чорним морем... Фортеця О., під ім'ям Кара-Керман (Чорна фортеця) або Озуй-Кале (О.), збудована у 1492 році кримським ханом Менглі-Гіреєм.

Очаківці в це свято вірять, і Бог їм у поміч. Я ж хочу розповісти одну маловідому історію, що проливає світло на творіння Менглі-Гірея.

Менглі(и)-Гірей (Герай) I (1445 - 1515) — хан кримської орди, один із молодших синів засновника татарського царства в Криму, Хаджі-Гірея (помер у 1466 р.). Менглі-Гірей після тривалої боротьби утвердився на престолі. Це сталося не раніше 1479 р., за пропозицією В.Д. Смирнова. Щоб убезпечити свої володіння, Менглі-Гірей збудував цілий ряд укріплень. Він безперестано воював із Польщею, Литвою, Черкесами, Золотою Ордою. Ці війни, зокрема війни з Польщею, зблизили Менглі-Гірея з Іваном III. Зближення почалось ще в 1474 р. і тривало до смерті Менглі-Гірея. Лише наприкінці життя, коли він уже був хворий, старший син його, Магомет-Гірей, зробив напад на російські кордони. Зносини між Кримом та Москвою були постійними; російські посли майже безвиїздно жили в Криму. Смерть Менглі-Гірея В.Д. Смирнов відносить до 1515 р. Прах Менглі-Гірея спочиває, разом з кістками отця його, Хаджі-Гірея, у тюрбе, збудованому Менглі-Гіреєм і нині майже єдиним уцілілим пам'ятником татaрської зодчості в Криму.

Ця дивовижна карта зберігається у бібліотеці султанського палацу Топкапи (Стамбул). Їй уже понад 500 років. Вона була виявлена Левом Соломоновичем Багровим у 1954 році. У архіві вона зберігалася як «Карта Криму 16 століття».

 

Лев Соломонович Багров (1881 - 1957) — російський учений та мандрівник, історик картографії.

У 1918 році, після Жовтневої революції, виїхав з Росії та оселився у Берліні. У 1945 переїхав до Стокгольму, де прожив до кінця життя. Здійснював тривалі мандрівки з метою ознайомлення з ранніми картами. Засновник історичної картографії та першого міжнародного журналу з історії картографії «Імаґо мунді».

Розшифрував карту Зігмунт Абрагамович (1923 - 1990) — польський історик, філолог, орієнталіст, тюрколог, перекладач.

Його стаття «Стара турецька карта України з планом вибуху Дніпровських порогів та атаки турецького флоту на Київ» була опублікована в Радянському Союзі у 1969 році. Ось його висновки:

Карту складав турецький розвідник Кара-Кермен по розшифровці Абрагамовича — Джанкерман, що перекладається як «Нова фортеця», «Новий Город»
Цьому підтвердження знаходять і інші історики.

Очаків, або Джанкерман, саме під такою назвою він був відомий татарам та османам наприкінці XV — на початку XVI століття, потрапив під владну Османської Порти в 1525 році за правління Сулеймана І як санджак (адміністративна одиниця) провінції Румелі. Стара фортеця залишалася «єдиним ізольованим замком, який підносився, оглядаючи правий берег Дніпра саме там, де зливається з морем»

У кінці XV століття Менглі Гірей здійснює розвиток форпостів, зокрема в устьї Дніпра, де дерев'яні укріплення були зведені на місці Старої фортеці Очакова. Їхній розвиток він обґрунтовує суто оборонними заходами у відповідь на загрозу з боку поляків. (Біляєва С.О. Слов'янські та тюркські світи в Україні (з історії взаємин у ХШ–ХVІІІ ст.). – Київ: Університет «Україна», 2012. – 524 с.)

Про дерев'яні стіни фортеці говорив Н. Стручан (див. статтю «У пошуках Олександра»), помилково вважаючи, що вони обмежували Алектора.

Як би там не було, на карті Сигізмунд фон Герберштейн 1549 року наше місто остаточно закріпилося за Очаковом.

Барон Сігізмунд фон Герберштейн (нім. Siegmund Freiherr von Herberstein, 23 серпня 1486 — 28 березня 1566) - дипломат Священної Римської імперії, уродженець Віппаха Австрії (зараз у Словенії). Володів місцевими слов’янськими діалектами, що допомогло йому в Росії; письменник і історик. Найбільшу славу як у Росії, так і за її межами, здобув завдяки своїм обширним працям з географії, історії та внутрішнього устрою Московської держави. (Вікіпедія)

А для турок місто було Özi (Ачі-Кале — від тур. açı — кут, + kale — фортеця). Але це вже інша історія.

Робулець Ю.Н.

 �