Очаків. Події лютого

Лютий 1789 р. А.В. Суворов нагороджений алмазним пером до шляпи з літерою «К» (Кінбурн).

У лютому 1900 р. Свято-Миколаївський собор був знову зачислений до штабу Очаківської фортеці та призначений військовим.

У на початку лютого 1920 р. Анчекрак визволили бійці 366-го полку 41-ї стрілецької дивізії. У селі було остаточно відновлено Радянську владу. Створюються сільські та волостні ревкоми, а в березні обраний Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, який очолив Ф. Г. Кочеріжка. Головою волостного виконкому став комуніст Л. Г. Шевченко.

4 лютого 1789 р. У Петербурзі у Зимовому палаці відбулося вшанування «покірника Очакова». Потемкін отримав жезл генерал-фельдмаршала, орден Святого Георгія I ступеня, грамоту Сенату із переліком своїх заслуг, золоту медаль, виготовлену на його честь, рідкісний діамант до ордену Святого Олександра Невського, шпага з діамантами на золотому блюді, сто тисяч рублів на «карманні» витрати. На честь генерал-фельдмаршала імператриця особисто склала вірші.

4 лютого 1885 р. від тифу, у віці менш ніж 35 років, помер Руфім Гаврилович Судковський. У розквіті сил, не завершивши остаточно як художник, не вдалося здійснити надії, які покладалися на його талант.

5 лютого 1867 р. в Одесі, в адміральському маєтку у районі Отради, у сім'ї потомственного моряка, ветерана Кримської війни контр-адмірала Петра Петровича Шмідта, народився символ революції і найромантичніший її буревісник — лейтенант Петро Петрович Шмідт. Міфи про нього почали складати ще за його життя й продовжують народжуватися й досі

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 6 лютого 1991 р. м. Очаків - центр Очаківського району - віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

7 лютого 1906 р. заарештованих повстанців з крейсера «Очаків» доставили до суду. Уся Росія з хвилюванням і напруженням стежила за тим, що відбувалося у глухому містечку з 7 по 18 лютого 1906 року.

9 лютого 1993 р. у 9 годин ранку на БПК «Очаків», під час проведення вогневих робіт, через іскри від зварювального апарата загорілося ізоляційне покриття в приміщенні кормової електростанції та відділенні турбогенераторів. Пожежа тривала понад 19 годин, але корабель вдалося відстояти.

10 лютого 1920 р. у місті було створено ревком. Значну роботу в ці дні серед трудящих проводить партійна організація в складі 37 осіб. Партійні осередки організовуються в військових частинах.

14 лютого 1775 р. з частини Новоросійської губернії (міста Азов, Таганрог, Черкаськ, Керч, Енікул (Енікале), Бахмут, Кінбурнська фортеця, фортеця Святого Дмитра, землі Війська Донського, Нова Дніпровська лінія, Славяно-Сербія) була створена Азовська губернія.

14 лютого 1906 р. П. П. Шмідт виголосив на суді палку промову, в якій звинуватив царську владу в свавіллі та насильстві над народом. У останньому слові він гнівно заявив суддям: «Мене судять за те, що я залишився вірним своєму народові. Не гурт матросів... і не громадянин Шмідт перед вами. Перед вами тут, на лаві підсудних, вся сто-мільйонна Росія. Їй ви винесете свій вирок...»

На суді 14 лютого 1906 р. П. П. Шмідт у своїй промові сказав: «Коли я ступив на палубу «Очакова», то, звісно, з повною ясністю розумів всю безпорадність цього крейсера, беззбройного, з машиною, що ледве могла дати вісім узлів ходу, і без артилерії, там було всього дві рукоятки від шістидюймових знарядь, решта діяти не могли...»

У день виводу військ з Афганістану 15 лютого 2004 в центрі міста пройшла поминальна служба за загиблими афганцями, яку очолив очаківський благочинний протоієрей Стефан Михайлюк. Потім був освячений і закладений камінь на місці майбутнього пам'ятника землякам-афганцям, мужньо виконавшим свій воїнський обов'язок на афганській землі. У богослужінні взяли участь голова райдержадміністрації А. Росінець та міський голова А. Карпенко.

18 лютого 1906 року військово-польовий суд виніс смертний вирок керівникам повстання на крейсері «Очаків» П. П. Шмідту, А. І. Гладкову, С. П. Частнику та Н. Г. Антоненко.

19 лютого 1944 р. Німецька БДБ (Бістрохідна десантна баржа) F-135A підірвалася на міні в районі Очакова, але не затонула. Наступного дня пошкоджену БДБ добила радянська артилерія Очаківської військово-морської бази біля Покровського хутора. Загинули 18 осіб.

23 лютого 2008 р. Морському центру спеціального призначення ВМС ЗС України (колишня 17-та окрема бригада спецназу ГРУ ВС СРСР) вручено Бойове знамено.

Польський воєначальник С. Маховський у листі від 26 лютого 1664 р. писав, що Сірко уже кілька разів воював під Перекопом і Очаковом, з тривогою згадував народне повстання проти панів на Брацлавщині та його зв'язок із діями Сірка.

А.В.Суворов 27 лютого 1788 р. передав запорозьські знамена, перначі та ту саму атаманську булаву, яка являла собою срібний шар з позолотою на дерев'яній горіховій паличці з срібним наконечником кошовому атаману війська Чорноморського Сидору Ігнатовичу БіЛому.

Кузнець С.
Газета «Очаківський тиждень» №75 лютий 2018 р