Стерилізація безпритульних собак в Очакові

Хай людина стане добрішою!
Це не примха, не дрібниця
Уважно вдивляйтесь, люди
У очі покинутих собак!
Е. Асадов

Вуличні собаки були в Очакові завжди. Це зумовлювали теплий клімат і будинки приватного сектора, де завжди тримали собак. Складно слідкувати за дворнягами: огорожі низькі, собаки хитрі. Так зросло поголів'я безпритульних дворняжок.

Хлопчики Очакова завжди були оточені собаками. Це були вірні друзі дитинства. З ними ганялися по вулицях, ходили на пляж.

Боротьба зі зграями агресивних собак велась радикально й однобоко — відстріл. Зазвичай це робилося рано вранці, щоб не травмувати дитячу психіку. Це давало тимчасовий результат, але з часом освободившіся ніші займали підрослі цуценята, і все починалося знову.

У «лихих 90‑х» роках про проблему собак якось забули. Поступово прийшла «мода» на породистих собак, і дворняжки залишились не на увазі. Ніхто не слідкував за цуценятами, любителі тварин підкармлювали чим могли. Поголів'я собак росло.

У 2009 році був прийнятий Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з яким відстріл тварин заборонено.

А тим часом собаки захопили «екологічну нішу» в Очакові. Одним із перших, у 2012 році, підняв тривогу Анатолій Беспаленко — людині, якій «до всього є діло» (у доброму сенсі цього слова).

У 2015 році Очаківський портал вже розглядав проблему безпритульних собак: «Безпритульні собаки: хто винуватий і що робити».

Активісти Очакова неодноразово намагалися підняти гостре запитання про створення притулку для собак. Але таких сум, які потрібні навіть на першому етапі організації притулку, ні у кого не знайшлося.

Хто міг стерилізувати тварин за гроші, зібрані копійками небайдужими очаківцями? Слід віддати належне ветеринарам, які йшли назустріч і надавали гарні знижки, а також проводили безкоштовну вакцинацію проти сказу.

Минуло два роки, і керівництво міста взялося за вирішення цієї проблеми.

Перший крок зроблено — місто виділило близько 50 тис. гривень на стерилізацію та чипування і уклав договір з ветеринарами. Знайшлися волонтери, які погодилися доглядати за тваринами після операції.

«Служба благоустроювання їх спокійно усиплятиме, привезе. Але є одна проблема: потрібне приміщення, щоб вони там 2-3 дні були й їх годували, а потім випустити. Шукаємо, де знайти таке приміщення і поставити якісь клітини або ящики. Є група волонтерів, які готові доглядати за ними, а потім випускати. Спонсори допоможуть придбати корм, міська рада не може купувати корм для бездомних — це нонсенс. Досвід інших міст показує, що тварини за рік зменшуються у 2,5 рази», — розповів «Очаків.net» мер Очакова Сергій Бичков.

А тим часом собаки захопили екологічну нішу в Очакові. Одним із перших, у 2012 році, підняв тривогу Анатолій Беспаленко — людині, якій «до всього є діло» (у доброму сенсі цього слова).

Дворовим собакам по-особливому дбають,
за те, що вони, на місяць виють,
від будки до дому все ходять і ходять
під глухою дротяною огорожею. Як трамваї...

Я їх не турбую. Я з ними не знайомлюсь.
За це вони мене мають лаяти...
Але мені хочеться прочитати спокійний напис:
“Собак без нашийників будуть ловити”.

За що їх? За зовнішність? За клапті репейника?
За пилючу шерсть? За неясність породи?
За те, що щенятами допливли до берега?
Допливли і стали помилкою природи?..

Собаки-ізгої. Собаки-одинаки. Надломані пам'яті. Дитині було б добріше. Вони б наділи будь-які нашийники, наділи б! Якщо б нашийники зігрівали.

За що їх? У них же — душа нараспашку. Вони вірять у Людство відчайно!.. І дитяче: «Мама, купи мені собачку...» — у собачих очах застигла печаль...

І ось, розчарувавшись у добрих чарівників, закопавши останню кістку під кущами, — собаки, які без нашийників, уходять у ліс. Збираються в зграї...

Ти знаєш, у них уже — вовчі турботи!
Ти чуєш: гуркочуть вогні рушниць!
Сьогодні мені знову сняться забори.
І лязг ланцюгів за тими парканами.

Р. Рождественський