День рибалки в Очакові
Холодно на вулиці чи жарко,
Пора року — це не причина,
Адже знайдеться час для риболовлі,
Якщо ти справжній чоловік!
Риболовля, як професійна діяльність, існувала завжди. Перші згадки про це дійшли до нас із настінних зображень. А вже в Очакові — місті, майже оточеному з усіх боків водою, — гріх не рибалити. Рибні багатства, згадані ще античними авторами у 3-2 століттях до н. е., відігравали величезну роль у житті та розвитку Ольвії (як найближче до Очакова поселення) та всього Північного Причорномор'я.
Згадувані авторами тих часів осетрові, тунці та інші великі види риб сьогодні зустрічаються тут усе рідше, або, на жаль, зовсім не зустрічаються.
1 листопада 1968 року День рибалки, як офіційне свято, був встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР. У Українській РСР цей день відзначали у другу неділю липня. І знову — на законних підставах. (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 01.11.88 р.)
Після розвалу Союзу День рибалки був «переузаконений» Указом Президента № 464/95 від 22.06.1995. І став називатися Свято працівників рибного господарства — також припадало на другу неділю липня.
Хоча офіційно це свято тих, хто обрав рибальство своєю професією, але святкували його в Очакові всі. Багато з них були пов’язані з рибою. Півміста працювала на мідійно-устриковому рибокомбінаті і, звісно, відносила себе до рибалок у тій чи іншій мірі. Так святкували День рибалки у 1965 році.
День рибалки найчастіше святкують професійні рибалки, однак сміливо можна стверджувати, що День рибалки в Очакові — всенародне свято, яке вважають своїм тисячі й тисячі любителів риболовлі.
Звання рибалки не накладає жодних зобов'язань, окрім одного — любити цю справу. Ловлять рибу в Очакові всі — чоловіки, жінки та діти.
Ловлять на продаж або для сім'ї, просто для задоволення. Ловлять на вудку, спінінг, мережею. На жаль, браконьєрів у цьому занятті вистачає.
Справжній рибалка — рибалка завжди, а не лише під час свята. І щастя зловити свою «золоту рибку» колись посміхнеться кожному.
О.Мурич
За матеріалами Інтернету
