Вулиця Шмідта (колишня Горича)
Одна з головних вулиць Очакова минулого. Через неї був головний в’їзд до нашого міста. Якщо поглянути на карту міста 1909 р. можна побачити багато будівель, що раніше належали військовому відомству: будинки, склади, офіцерське зібрання й багато іншого. Такої насиченості немає ні на одній з інших вулиць. Ні одна з вулиць в Очакові не має стільки будівель з червоної цегли, скільки на вулиці Шмідта (до революційної та радянської забудови). І у кожного будинку — своя цікава історія.
Карта Очакова 1909 р.
З початку минулого століття носила ім’я героя штурму фортеці 1788 р. бригадира Горича.
Горич Іван Петрович (1740 — 6.XII.1788)
Бригадир, герой Очаківського штурму 1788 р. За відзнаки в 1-й російсько-турецькій війні при Катерині II нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня (№ 238 (198); 26 листопада 1774): "За неустрашиму хоробрість проти ворога 20 жовтня 770 року під Бухарестом та в кампанію 773 року". Командував шостою колоною під час штурму фортеці Очаків.
Діорама «Штурм фортеці Очаків російськими військами в 1788 році», на якій зображено момент загибелі Горича.
В 1920 р. Очаківський ревком революційним порядком перейменовує вулиці Очакова. Вулиця бригадира Горича стала вулицею лейтенанта Шмідта. Ім’я Шмідта вона носить і зараз. Коли втратилося звання «лейтенант» — невідомо. Таких прикладів «зникнення» назв в Очакові кілька.
Шмідт Петро Петрович (1867 - 1906) - російський військово-морський офіцер, революціонер, самопроголошений командувач Чорноморським флотом. Очолив Севастопольське повстання 1905 року, захопив крейсер «Очаків».
Єдиний морський офіцер, який брав участь у Революції 1905-1907 років на боці соціалістів-революціонерів. Судом, що розглядав справу 7–18 лютого (20 лютого–2 березня) 1906 р., засуджений до смертної кари. Разом з іншими керівниками повстання був розстріляний на о. Березань.
Початок вулиця бере від перетину з вулицями Лоцманська (Леніна) і Пролетарська (Забалочна). Цікаво — перший будинок по вул. Шмідта на непарній стороні з'являється тільки на третьому кварталі (за перехрестям зі Старокрепостной (Шкрептієнко)).
У першому кварталі на парній стороні — кілька одноповерхових приватних будинків.
Найцікавіше з історичної точки зору починається від перехрестя з вул. Лоцманська (Леніна).
Сквер і пам’ятник бригадиру Горичу
Ще в 70-х у цьому невеликому й затишному сквері стояла скульптура Жінка з дитиною.
6 липня 1978 р. на цьому місці було урочисто відкрито пам’ятник бригадиру І.П. Горичу.
Таке історичне та культурне місце, а от постійно доводиться комунальній службі міста «воювати» з купами сміття в кількох десятках метрів від пам’ятника та недбалими очаківцями, що несуть його до скверу.
Гауптвахта Шмідта, 10
Навпроти скверу знаходиться колишня фортецева гауптвахта. Одне з небагатьох старих будинків, зафіксованих на фотографіях, зроблених більш ніж 100 років тому.
Фотографія зберегла для історії, як укладали бруковану мостову напроти гауптвахти по вул. Бригадира Горича на початку минулого століття.
Це ж місце в 1987 р. (фото з газети «Чорноморська зірка») — перерито та розбитий вантажівками. Від минулої величі майже нічого не залишилося.
Питання збереження та реконструкції будинку гауптвахти піднімалося неодноразово.
«1928 року знову розглядалося питання про ремонт приміщення колишньої гауптвахти, де було ув’язнено лейтенанта Шмідта. Заступником голови облвиконкому Сумцовим було надіслано лист до Народного Комісаріату освіти України від 2 липня 1928 року: «У м. Очакові розташований будинок кол. гауптвахти, де було ув’язнено лейтенанта Шмідта. Цей будинок визнано історичним пам’ятником революційного значення. Враховуючи, що цей будинок нині руйнується і через невеликий час його зовсім неможливо буде реставрувати, президія облвиконкому, приймаючи до уваги, що з місцевого бюджету за його напруженістю неможливо відокремити будь-які кошти на відновлення гауптвахти, звертається з проханням до Народомосвіти відпустити 5000 крб. на необхідний ремонт будинку, де було ув’язнено Шмідта, що дасть можливість попередити його руйнування та зберегти пам’ятку старовини»
Сейчас это жилой дом.
Перший перехресток — закінчення вулиці Старокрепостної (Шкрептієнко).
Будинок під номером 1 з’являється лише на третьому кварталі вулиці.
Шмідта, 12
Одна з перших двоповерхових будівель Очакова. Будівля зведена у 60-х роках.
Будівля штабу Очаківської фортеці Шмідта, 14
Шмідта ведуть на засідання суду мимо будівлі штабу фортеці. Лютий 1906 р.
Будинок офіцерів флоту – Шмідта, 16
Очаківське військове зібрання (до революції); Робочий клуб (у 20-х); Клуб ім. Шмідта (після ВОв)
«18 червня 1901 г. в Очаківському військовому зібранні дан концерт аматорів, зібрані кошти від якого передано в фонд пам’ятника Суворову А.В.»
Для гарнізона фортеці постійно діяв клуб офіцерського зібрання. У саду цього клубу по вечорам грав духовий оркестр.
У цьому ж приміщенні проходив суд над Шмідтом та моряками. Захищати Шмідта та інших бажали багато відомих адвокатів того часу. Ось що писала газета «Русское слово»:
ПЕТЕРБУРГ, 6-го грудня 1905 р. Петербурзький союз адвокатів запропонував утримуваному в Очаківській фортеці лейтенанту П.П.Шмідту від імені всіх своїх членів послуги з захисту його в майбутньому процесі. Телеграма про це надіслана в Очаків за підписами присяжних повірених: Дем’янова, Зарудного, Резникова та Ельяшева.
«Приговор временного военно-морского суда в г. Очакове от 18 февраля 1906 г. отставной лейтенант Петр Петрович Шмидт приговаривался, по лишении всех прав состояния, к смертной казни через повешение, кондуктор Сергей Частник, командор Никита Антоненко и машинист Александр Гладков – к смертной казни через расстреляння, студенты Новороссийского университета Пятин и Моишеев – к 10 годам каторжних работ, бывшие матросы крейсера 1 ранга «Очаков», в числе 26 человек: к различным наказаниям – от 2-летнего дисциплинарного батальона до бессрочной каторги, 10 матросов было оправдано».
Ще зовсім недавно багато розташованого по вул. Шмідта входило до екскурсійного маршруту – тисячі гостей міста пройшли повз пам’ятних місць Очакова.
Клуб ім. Шмідта
Тут крутили фільми, вечорами грали танці, був більярд. На танцях у клубі грав ВІА «Квінта» - популярний у нашому місті колектив.
З відомих персон, які працювали тут, відзначимо Вірановського Н.Г.
Вірановський Микола Георгійович (1910 - 1985) - церковний композитор, регент архієрейського хору в Успенському кафедральному соборі в Одесі. У 30-х роках він організував хор у військовому гарнізоні Очакова при ДОФ. Після того, як хор зайняв перше місце на флотській олімпіаді за Одеським гарнізоном, Микола Георгійович був запрошений до Одеского Дому Червоної Армії.
Танцмайданчик (літня сцена під духовой оркестр)
Популярне місце серед молоді 50-60-х. Розташовувався поза будівлею музею ім. Шмідта.
Це місце й сьогодні залишається перспективним з точки зору благоустрою. Тут би невеликий фонтанчик і десяток лавочок. Також деревця підсадити. Чудовий куток міг би вийти…
У царський час вулиця (тоді ще Горича) була однією з головних у місті. Про це свідчать розміщені на ній будівлі, а також її мощення каменем. Однією з перших у місті.
Пам’ятник Горичу
«У 1903 році в Очакові був відкритий перший (!) пам’ятник. Пам’ятник бригадирові Горичу був урочисто відкритий 6 грудня 1903 р. до 115-ї річниці зняття Очакова. З кожного боку пам’ятника була прикріплена бронзова табличка. Написи на них звучали:
- на першій (лицевій): «Зведено 6 грудня 1903 року зусиллям гарнізону Очаківської фортеці»;
- на другій: «Безстрашний герой бригадир Горич, що свою службу присвятив беззавітній хоробрості, увійшов першим на бастіон зі своєю смертю»;
- на третій: «Воїнам, служившим Вітчизні у турецьку війну 1787-1791 рр.»;
- на четвертій: «На пам’ять подвигу бригадира Івана Петровича Горича», (за іншою інформацією - «Славний подвиг твій живе з нами»).
«Воєнний збірник» за 1904 р. (№12) зазначав, що орел на пам’ятнику «нагадує одного з Екатерининських орлів - бригадира Горича, який відважно здійнявся на бастіон турецької фортеці». Вадим Шпилевой «Очаків. Невідомі сторінки»
Пам’ятник простояв кілька десятиліть. Ще в 1927 р. як історична пам’ятка він згадується у збірнику «Вся Миколаївщина», але чомусь вказано дивне місцерозташування – у кінці Очаківського мису. Далі його сліди зникають.
Пам’ятник Шмідту П.П.
Перший пам’ятник Шмідту П.П. був відкритий в Очакові 25 липня 1964 р. на місці колишнього пам’ятника Горичу. Автор— скульптор Шубін Л.I. З часом пам’ятник почав втрачати свій естетичний вигляд. У 1982 р. його демонтовано, відреставровано і встановлено у фойє середньої школи №2, яка носить його ім’я.
Рішення про створення нового пам’ятника Шмідту П.П. було прийнято в січні 1979 р. Урочисте відкриття відбулося 28 квітня 1982 р. Автори пам’ятника: заслужений художник України скульптор Макашин Ю.А. та Макашина І.В., заслужений архітектор України Попова О.П.
Відкриття пам’ятника у 1982 р.
Молокозавод (старий)
Очаківський молокозавод (тоді ще маслозавод) розпочав роботу майже одразу після визволення міста в 1944 р. Розташовувався він на місці чотириповерхівки (де були залізничні каси).
«Наприкінці липня 1957 р. на Очаківському маслозаводі змонтовано й введено в дію лінію Мелешина. Це дозволяє щогодини виготовляти 500 кг вершкового масла» (газета «Чорноморська зірка»)
Шмідта, 15
В 1972 р. молокозавод переїхав на нове місце в Промзону на Чижиковці, а на його місці побудували 16- квартирний житловий дім. Будівництво виконало ПМК-196.
На першому поверсі будівлі розташовувалися залізничні каси.
Будинок побуту «Маяк» - Шмідта, 18
31 серпня 1979 р. гостинно відчинив двері новий будинок побуту «Маяк».
Милий двоповерховий будинок. На урочистому мітингу з нагоди відкриття були присутні заступник голови виконкому районної ради В.С.Нафранець, головний інженер обласного побутового управління В.С.Коваленко, директор районного побутоб’єднання В.Г.Васьков, інші офіційні гості та мешканці міста.
Новий Будинок побуту надавав багато послуг: перукарня, фотоательє, індивідуальний пошив одягу, цех з виготовлення напівшерстяних килимів (доріжок) та головне — хімчистка (такої раніше в Очакові не було. Ні й зараз)
У просторому вестибюлі першого поверху розташовувався стіл прийому замовлень на виготовлення взуття за наявними зразками, галантерейних виробів, головних уборів (чоловічих та жіночих), предметів жіночого туалету.
Військовий універмаг. Военторг. Військове ательє. Шмідта, 16 а
Побудований у 80-і. До цього военторг займав невелике приміщення всередині городка. Тепер йому відвели перший поверх п’ятиповерхового будинку.
Історія очаківського воєнторгу має давню історію. Початком можна рахувати магазин Економічного товариства офіцерів Очаківського гарнізону, який розташовувався по цій вулиці. З Усталом Економічного товариства офіцерів Очаківського гарнізону (затвердженим 8 грудня 1899 р.) можна ознайомитися в бібліотеці. 14 лютого, в міжнародний день дарування книги, Очаківській бібліотеці подарував Ігор Марченко.
Вид зверху на найдружніший квартал вулиці
Старе з будівля. Шмідта, 17. Сьогодні магазин.
Кафе «Магніт». Шмідта 16а, навпроти БТК
Дитячий садок №5 (нині №1) Шмідта, 20
«У перших числах квітня 1971 р. перед ХХ-V з’їзд КПСС введено в експлуатацію новий д/с №5. Збудований за типовим проектом. Має 12 групових кімнат, 4 тераси, ізолятор та інші допоміжні приміщення. Кожна група має свою дітлахову площадку та павільйон. Розрахований на 300 місць» (Газета «Чорноморська зірка»)
У сім мільйонів гривень обійшлася реконструкція дитячого садка №1 «Дзвіночок». Урочисте відкриття дошкільного навчального закладу після реконструкції відбулося 26 жовтня 2012 р. у присутності голови ОГА Миколи Круглова.
Остановки
Зупинка міського маршруту. З’явилися зовсім нещодавно. І зовсім нещодавно тут з’явилися «лежачі поліцейські». Багато хто на початку намагався об’їхати їх по газону. Але уложені службою благоустрою фрагменти гранітних бордюрів «приучили» водіїв знижувати швидкість і їздити по дорозі.
Сельхозэнерго (РЭС) – Шмидта, 37
Ще на початку 70-х розташовувалося за цією адресою. Після переїхали до Промзони, де й знаходяться зараз.
Зараз житловий дім.
Житловий дім. Шмідта, 22
Військовий лазарет
Установлений 24 жовтня 1886 р. Військовою Радою за поданням Головного Штабу з приєднанням до управління Очаківської фортецьної артилерії.
А ось так виглядає це приміщення нині.
Цікаво — будівля знаходиться на куті вулиць Шмідта та 8-го Березня, а адреса має Чижикова, 19.
Останній квартал.
Тихий і спокійний, і від цієї тиші здається трохи занедбаним. Тут немає такої оживленості, як у центральній частині вулиці. Лише приватні одноповерхові будинки з непарного боку та глухий паркан військової частини з іншого. На цьому ж кварталі закінчується і асфальт.
Закінчується вулиця несподівано — упираючись у той самий паркан військової частини. І тільки справа є перетин з вул. Шамборського, такою ж тихою очаківською вулицею. Кінець вулиці наче позначає вежа мобільного зв’язку.
День вулиці 1978 р.
Неможливо багато вулиць Очакова мали своє свято. Серед цих небагатьох — вулиця Шмідта.
На стіні будинку на розі Шмідта-Гетьманська (Володарського) до нині висить табличка з нашого недавнього минулого – «Будинок зразкового санітарного стану». Уже давно не проводяться подібні конкурси, а дім і сьогодні виглядає відповідно до здобутого кілька десятиліть тому звання.
Площа перед пам’ятником Шмідта часто ставала місцем проведення масових міських заходів.
«08.05.67 р. на вулиці Шмідта під знаменами з вінками та живими квітами проходять колони установ, організацій та підприємств. Очолують колони ветерани ВВВ та праці. В 11.00 під звуки оркестру колони відправились класти вінки до пам’ятників, обелісків та могил у різні кінці міста, щоб віддати данину тому, хто загинув у боях за Батьківщину. До могили учасника повстання на броненосці «Потьомкін» Костенка Михайла Матвійовича, партизан, зенітчиц» (газета «Чорноморська зірка»)
Сергій Кузнєц
депутат міськради
Використані архівні матеріали газети «Чорноморська зірка»,
фотографії з архівів В.Павлика, З. Загребельної, соціальних мереж,
ОВІМ ім. Суворова, В. Шпиленого «Очаків. Невідомі сторінки»
